Хрущ травневий східний

  • Українська назва: Хрущ травневий східний
  • Російська назва: Хрущ майский восточный
  • Латинська назва: Melolontha hippocastani F.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На коренях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

хруща травневого східного (кількість поколінь – 1 за чотири-п’ять років)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка 1-го року

Личинка 2-го року

Личинка 3-го року

Личинка 4-го року

Лялечка

Імаго

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

+

 

+

 

+

+

0

 

0

 

0

 

0

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Хрущ травневий східний

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Пластинчастовуcі

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує ягідні, овочеві, плодові, декоративні й лісові породи. Улюблені породи хрущів – дуб, береза, клен, тополя, верба, а з плодових – яблуня, слива, черешня.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – личинка підгризає коріння практично всіх рослин. Імаго об’їдає листя. Найбільш страждають від впливу шкідника розплідники і молоді соснові насадження віком від 10 до 20-25 років. Молоді рослини гинуть, більш дорослі затримуються в рості.

Кількість поколінь – 1 за чотири-п’ять років.

Зимуюча стадія – личинки різного віку, а також молоді сформовані з осені жуки в ґрунті на глибині 60-200 см.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – заселяє пухкі піщані і супіщані ґрунти. На півночі вибирає відкриті місця, на півдні – під покривом лісу.

Читати далі

Заходи з захисту Хрущ травневий східний

Заходи захисту від шкідника:

Такі ж як проти личинок хруща сірого волохатого.

Морфологія Хрущ травневий східний

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні значної шкоди завдає у східних районах Лісостепу і Полісся.

Імаго. Жук довжиною 20,5-29 мм, шириною 10,6-14,6 мм. За зовнішнім виглядом дуже подібний до хруща травневого західного, але на кінці черевця відросток пігідія у самця вузький, заокруглений. Забарвлення досить мінливе. Самою точною відмітною ознакою є форма і колір пігідія: чорний, досить короткий, у самки утворює тільки вузький виступ, у самця на кінці пігідія невелике округле розширення. Статеві відмінності, крім закінчення черевця, полягають ще в зубчастості гомілки передніх ніг у самки і кількості пластинок вусиків: у самця 7-членні і приблизно в 2 рази довші, ніж у самки, яка має всього 6 пластинок.

Яйце овальне, величиною приблизно 3 х 2 мм, брудно-біле.

Личинка довжиною до 65 мм. Голова блискуча, без глазків, рудого кольору. Тіло С-подібно зігнуте, біле. Вусики з чотирьох члеників, досить довгі, як і ноги. Чотири останніх дихальця характерно менші попередніх. Анальний отвір у формі поперечної щілини. На задній частині анального стерніту є дрібні шипики конічної форми (по 25-30 в ряд), які утворюють два майже паралельних, що зближуються ряди, що виходять передніми кінцями за межі поля, покритого рясно гачкуватими щетинками. Передній край даного поля доходить до середини задньої частини анального стерніту. Личинки мають три віки, які відрізняються шириною головних капсул (перший вік – 2,5 мм, другий вік – 4 мм, третій вік – 6 мм).

Лялечка відкритого типу, блідо-жовта. Її довжина – 25 мм, ширина – 18 мм.

Літ жуків спостерігається з кінця квітня до середини червня, масовий – у травні, однак поодинокі самки зустрічаються до початку липня. Орієнтир початку льоту – розпускання листя на деревах. Комахи проходять додаткове харчування листям дерев і чагарників, самки харчуються і в проміжках між відкладанням яєць.

В окремі роки літ триває менше місяця. Спочатку з'являються поодинокі самці, а через 6-7 днів – самки. У період масового льоту співвідношення статей рівне, в кінці переважають самки.

Вдень жуки зазвичай сидять на деревах і чагарниках, літати починають з настанням сутінків і вночі. Спостерігалися випадки денного льоту. Після спарювання самки йдуть в грунт на глибину 10-20 см і відкладають яйця купками по 25-30 штук, а потім знову виходять на поверхню. Там вони харчуються і повторно йдуть в грунт для відкладання яєць. За 2-3 прийоми самка відкладає 60-70 яєць, і після останньої яйцекладки гине, не виходячи на поверхню ґрунту.

Яйце дозріває 10-14 днів, а личинки відроджуються через 4-6 тижнів.

Личинка першого віку (першого року) харчується гумусом і шкоди не приносить. На зиму вона йде в грунт до глибини 60-200 см, а навесні знову наближається до поверхні. Тут вона линяє, переходить у другій вік і харчується вже корінням рослин, приносячи кормовим рослинам значної шкоди. Перезимувавши вдруге, комаха знову линяє навесні і переходить в третій, найбільш шкідливий вік. В цей час личинка здатна пошкоджувати більші корінці. Перезимувавши втретє, при чотирирічній генерації личинка третього віку заляльковується в червні-липні. На півночі ареалу вона зимує і в четвертий раз, на півдні ареалу подібний уповільнений розвиток може спостерігатися на ділянках, які затінені і слабко прогріваються.

Заляльковування проходить через 3 або 4 перезимівлі в червні-липні, в ґрунті на глибині 10-30 см. Стадія лялечки триває 1-2 місяці.

Читати далі