Пильщик-ткач грушевий

  • Українська назва: Пильщик-ткач грушевий
  • Російська назва: Пилильщик-ткач грушевый
  • Латинська назва: Neurotoma flaviventris Retz. (Neurotoma saltuum L.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

пильщика-ткача грушевого (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Пильщик-ткач грушевий

Класифікація шкідникаряд Перетинчастокрилі

родина Пильщики ткачі

Види, які пошкоджуються – пошкоджує грушу, яблуню, айву, черешню, абрикос, персик, гранат, кизильник, глід, мушмулу, черемху.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки молодших віків скелетують листки, старших віків – об’їдають їх цілком. Одного гнізда буває достатньо для повного об’їдання листя 4-6-ти річного дерева груші.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки-еонімфи в коконах у ґрунті на глибині до 20 см.

Читати далі

Заходи з захисту Пильщик-ткач грушевий

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. Розпушування ґрунту в період переходу личинок з кормових дерев на коконування.

2. Хімічні. За наявності 1-2 гнізд – обробка дерев інсектицидами у фенофазу «відокремлення бутонів – рожевого бутона».

Морфологія Пильщик-ткач грушевий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно, більш численний у Степових районах.

Імаго завдовжки 11-14 мм, голова і груди чорні, черевце руде або бурувато-жовте, ноги жовті; крила прозорі з буруватою перев’яззю під птеростигмою.

Яйце розміром 0,5-0,6 мм, овальне, жовтувате.

Личинка довжиною до 20 мм, помаранчева або жовта, з блискучою чорною головою і двома чорними щитками на першому грудному сегменті; черевні ноги відсутні; на кінці черевця – довгі тричленикові церки.

Лялечка жовтувато-біла, вільна.

Наприкінці квітня або на початку травня личинки-еонімфи заляльковуються. Через 15-20 діб починають виходити з ґрунту імаго. Літ розтягнутий і триває до 40-60 діб.

Після запліднення самка відкладає рядами черепицеподібно по 40-60 яєць на нижній бік молодого листя. Відроджені через 10-12 діб личинки утворюють павутинні гнізда, що нагадують гнізда яблуневої молі, в яких живуть групами.

Живлення личинок триває 30-35 діб, після чого вони переходять у ґрунт, де і залишаються до весни наступного року. Частина личинок діапаузує до двох років.

Читати далі