Плодожерка східна

  • Українська назва: Плодожерка східна
  • Російська назва: Плодожорка восточная
  • Латинська назва: Grapholita molesta Busck.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

плодожерки східної (кількість поколінь – 4)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Плодожерка східна

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує плодові культури: кісточкові, зерняткові, особливо яблуню, грушу, абрикос, сливу, айву, мушмулу, глід, вишню, черешню, мигдаль, лавровишню.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці проникають у молоді пагони в точку росту, а на яблуні та айві мінують пластинку листка, роблячи хід від верхівки до основи. Коли гусениці досягають здерев’янілих тканин, вони вигризають круглий вихідний отвір і переходять в інший пагін.

Пошкоджені пагони в’януть, скручуються і засихають або розтріскуються вздовж ходу. В плодах гусениця вигризає порожнини, заповнюючи їх екскрементами. Пошкоджує як м’якуш, так і насіння.

Кількість поколінь – 4.

Зимуюча стадія – гусениці, які завершили розвиток, у щільному шовковистому коконі в рослинних рештках у радіусі пристовбурних кругів, у тріщинах кори, ґрунті, муміфікованих плодах, тарі та інших укриттях.

Читати далі

Заходи з захисту Плодожерка східна

Заходи захисту від шкідника:

1. Карантинні. Є об'єктом зовнішнього і внутрішнього карантину.

2. Агротехнічні. Осіння оранка й обробіток ґрунту пристовбурних кругів. Очищення штамбів від відмерлої кори. Систематичне зрізання й спалювання пошкоджених пагонів. Збирання та утилізація пошкодженої падалиці.

3. Біологічні. Розвішування випарників феромону з метою дезорієнтації самців.

4. Хімічні. Обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами перед цвітінням і через 3-4 доби після цвітіння. В подальшому – обприскування інсектицидами, спрямоване на придушення плодожерок та інших шкідників.

Читати далі

Морфологія Плодожерка східна

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Карантинний вид. Батьківщиною є Східна Азія, звідки її було завезено в США, а потім у Південну Європу. Нині є серйозним шкідником у західних, південних і центральних областях України.

Імаго. Метелик з розмахом крил 11-15 мм; загальне забарвлення бурувато-сіре, всередині внутрішнього краю крила дві пари білуватих косих переривчастих ліній у вигляді перев’язі; дзеркальце виражене слабко; по верхівці крила проходить тонка чорна оксамитова лінія; задні крила світліші за передні, коричнево-сірі з райдужним полиском; бахрома світло-бура зі сріблястим відтінком.

Яйце розміром 0,6-0,8 мм, спочатку білувате, пізніше світло-помаранчеве, овальне, приплюснуте.

Личинка. Гусениця першого віку молочно-біла, другого – жовтувато-біла, третього – сірувато-біла, четвертого й п’ятого віків – червона, голова коричнева, грудний щиток жовтий.

Лялечка завдовжки 5,3-7,7 мм, коричнева, з двома рядами шипиків на тергітах черевних сегментів; на кінці черевця 10-18 шипиків різної довжини. Перед вильотом метелика лялечка набуває чорного забарвлення.

Заляльковуються за середньодобової температури  +9…+10°С у період розпускання бруньок персика і айви (в середині березня). Стадія лялечки може тривати від 5 до 12 діб. У третій декаді квітня, наприкінці цвітіння персика, починається літ метеликів. Тривалість життя метеликів улітку – 7 діб, восени – 20-25 діб. На 3-6-ту добу після вильоту самки починають відкладання яєць по одному на нижній бік листків, на верхівки й кору молодих пагонів, брунькові лусочки, чашолистки та неопушену поверхню плодів. Плодючість – 100-120 яєць. Тривалість ембріонального розвитку – 6-12 діб навесні, 3-6 діб улітку і 5-16 діб восени.

Гусениці пошкоджує пагони й плоди яблуні, груші, абрикоса, сливи, айви, мушмули; пагони глоду, вишні, черешні, мигдалю, лавровишні. В одному пагоні може живитися до чотирьох, у плодах – до кількох десятків гусениць. Тривалість живлення гусениць – 12-22 доби. Залишивши пошкоджений пагін або плід, гусениця в укритті утворює кокон і заляльковується. Іноді вони заляльковуються в пошкоджених пагонах і плодах. Критичний світловий поріг для східної плодожерки – 13 годин.

Читати далі