- Українська назва: Дефіцит марганцю
- Російська назва: Дефицит марганца
- Латинська назва:
- Ряд:
- Родина:
- Пік активності:
Дефіцит Марганцю
Рослини потребують хоч і в невеликого, але постійного постачання марганцю. Деякі специфічні ознаки відображені в назвах хвороб, що виникають при дефіциті марганцю, наприклад сіра плямистість, мозаїчність, суха плямистість та жовтяниця у шпинату і квасолі.
В умовах нестачі марганцю в першу чергу знижується продукування фотосинтетичного кисню. Тим часом, вміст хлорофілу і сухої маси листка змінюється незначно, але змінюється структура мембран тилакоїдів. При жорсткому дефіциті марганцю значно знижується вміст хлорофілу в листках, вміст ліпідів в хлоропластах теж зменшується.
Дефіцит марганцю проявляється у вигляді пожовтіння молодих листків, включаючи жилки. Спостерігається однорідна жовтизна всього ураженого листка. Візуально симптоми нестачі марганцю у різних видів рослин дещо відрізняються. Так, у дводольних це міжжилковий хлороз, у трав - зеленувато-сірі плями на базальних листочках (сіра плямистість), у буряка - темно-червоний колір листкової пластинки з ураженими бурими ділянками.
В результаті хвороби уражуються листки.
Хвороба згодом спричиняє точковий хлороз молодих і середнього віку листків, який проявляється у вигляді численних блідих цяточок, сірого або жовтого кольору.
В кінцевому випадку цяточки переходять в некрози.Пізніше листки опадають, і рослина повільно вмирає.При гострій нестачі марганцю може спостерігатися повна відсутність плодоношення у капусти, редису, гороху, томату та інших культур. Марганець сприяє прискоренню загального розвитку рослин.
Економічний ефект
Дефіцит марганцю може привести до втрати 10-15 % урожаю культурних рослин.
Важливо знати
Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це лужні ґрунти і ґрунти з надмірною кількістю внесеного вапна. За величини pH більше 6,5 доступність марганцю для рослин часто вкрай низька.
Наявність в ґрунті органічної речовини і слабкий дренаж знижують доступність марганцю для рослин. На мінеральних ґрунтах, багатих органічною речовиною, зони недостатнього дренажу будуть породжувати дефіцит марганцю на кордоні добре дренованих і заболочених зон.
Марганець може вимиватися з сильно кислих ґрунтів, проте рідко зустрічаються ґрунти виснажені вимиванням до такої міри, що доступного марганцю не вистачає для живлення рослин.
Крім того, марганцева недостатність загострюється за низької температури і високої вологості.
Найбільш чутливі до нестачі елементу: злакові культури (овес, ячмінь) пошкоджуються сірою плямистістю, овочеві (шпинат, буряк) спостерігається – плямиста жовтяниці, бобові (квасоля, горох) – насіння утворює чорні, коричневі плями та плодово-ягідні культури (яблуня, персик) – різні некротичні змини листкових пластинок, що в подальшому призводить до зменшення і взагалі відсутності плодоношення.
Профілактика
Особливо ефективним є застосування марганцевих добрив тоді, коли вміст рухомих сполук марганцю в ґрунті менше 50-60 мг/кг.
Для усунення дефіциту марганцю рослини періодично обприскують 1% -ним розчином сульфату марганцю.
Агротехнічні
Марганцеві добрива ефективні на чорноземах звичайних, карбонатних, вилужених, солонцюватих і каштанових ґрунтах, на кислих ґрунтах після вапнування за використання їх під плодово-ягідні та овочеві культури.
В якості марганцевих добрив використовують: сірчанокислий марганець, марганізований гранульований суперфосфат і відходи марганцево-рудної промисловості - марганцеві шлами.
Марганізований суперфосфат використовують за посіву в рядки. Сірчанокислий марганець застосовується для передпосівної обробки насіння і для позакореневого підживлення. Марганцеві шлами використовують перед посівом під зяблеву оранку або переорювання зябу, в грунт при живленні.