Бактеріальна плямистість

Бактеріальна плямистість проявляється у вигляді дрібних водянистих плям (1-2мм), обведених жовтою каймою. Бактеріями є палички 0,4-0,6х0,5-1,5 мкм, що мають полярні джгутики, грамнегативні. На поживних середовищах формують округлі, слизисті, жовтувато-зелені колонії з рівними краями. Пізніше уражені ділянки збільшуються в розмірах, набувають забарвлення від темно-коричневого до чорного з блідим жовто-коричневим центром. Пошкодження на верхній поверхні листків зазвичай злегка вдавлені, а на нижній поверхні листків – злегка припідняті.

В результаті хвороби уражуються переважно листя, черешки, стебла рослин, гілки плодових і плоди. Бактерія замість загнивання плодів або в’ялення листків і гілок викликає тільки відмирання невеликих плям тканини.

Хвороба згодом спричинює пожовтіння листя. Сильно вражені інфекцією листки часто стають хлоротичними і набувають розірваного вигляду. Пошкодження на стеблах проявляється у вигляді вузьких світло-коричневих припіднятих поздовжніх виразок. На плодах з’являються невеликі буруваті вдавлені плями, що зливаються. На гілках формуються невеликі коричневі або чорні виразки. 

В кінцевому випадку розвиток бактеріальних плям на листі не супроводжується відновленням росту тканини як на плоді, проте хворі ділянки тканини відмирають, висихають і випадають, від чого листя стає в дірках. Вражені листки навіть з невеликою кількістю дірок все ж жовтіють і випадають.

В плодових дерев бактеріальні виразки на гілках майже не впливають на подальший ріст дерева; вони розміщені на поверхні і часто бувають відділені від навколишніх здорових клітин шаром калюсової тканини. Проте, не залежно від строку виявлення зовнішніх симптомів хвороби на гілках, всі дослідники вважають, що бактерії перезимовують в уражених гілках, звідки вони на наступний рік уражують листя, плоди і гілки.

Економічний ефект

Втрати врожаю овочевих культур за сприятливих умов для розвитку бактеріальної плямистості становлять 40-100 %. 

Важливо знати

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це вітер і дощ, які є основними факторами розповсюдження збудника хвороби. Тепла погода +24…+29°С в поєднанні з поливом чи дощами також сприяють розвитку хвороби. Зараження відбувається через рани, що утворились внаслідок механічного пошкодження або комахами. Швидкість росту бактерій за температури вище 29°С сповільнюється. За температури близько 37,7°С бактерії перестають розмножуватися, але вони зберігають свою життєздатність; за пониженої температури ріст їх відновлюється.

Профілактика

• Використання тільки перевіреного насіння і сортового посадкового матеріалу.
• Своєчасне видалення вражених гілок плодових в ранньовесняний період.
• Ретельна апробація посівів.

Сівозміни

Дотримання правильної сівозміни. Чотири- або п’яти-пільна сівозміна.

Агротехнічні 

Необхідно проводити чищення обладнання і механізмів для обробітку ґрунту перед заходом на нове поле, зароблення рослинних решток в грунт одразу після збору врожаю. Бажано уникати виходу в поле, коли на поверхні листків міститься волога. При появі ознак хвороби не варто проводити зрошення.