Червона гниль

  • Українська назва: Червона гниль
  • Російська назва: Красная гниль
  • Латинська назва:

Класифікація:
  • Збудник: Rhizoctonia violacea Tul.
  • Пік активності:

Де спостерігаються симптоми:
Препарати

Загальні відомості та цікаві факти про Червона гниль

Червона гниль проявляється на поверхні коренів сірими вдавленими плямами, що вкриті темно-фіолетовою сіткою грибниці. Згодом на грибниці утворюються червоно-фіолетові крапки — еклероції.  Коренеплід змінює колір, тканина під плямою загниває. 

В результаті хвороби уражуються шийка, стержневий корінь коренеплоду.

Хвороба атакує переважно нижні частини коренеплодів, проте потихеньку просувається і вгору, до їх шийок.

Хвороба згодом спричиняє поступове покриття коренеплоду щільною плівкою грибниці (темно-фіолетового кольору). При ущільненні можливе утворення суцільної, практично чорної скоринки або окремих склероцій. Відпадаючи від коренеплодів, вони розсіюються в ґрунті (де зберігаються тривалий час), будучи джерелом ураження для майбутніх насаджень. Спостерігається осередкове поширення хвороби, яке передається від однієї рослини до іншої.

В кінцевому випадку тканини коренеплоду тверднуть, потім поступово розм'якшуються і згнивають. Уражені рослини можна ідентифікувати по жовтіючих і засихаючих листках. 

Економічний ефект

Хворі коренеплоди, відстаючи в розвитку, дають вельми невисокі врожаї.

Важливо знати

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку –це кислий, щільний, сильно зволожений ґрунт, підвищена вологість в сукупності з високою температурою.

Червону гниль, як правило, виявляють у другій половині літа вогнищами при надмірній кількості опадів і теплій погоді, у понижених місцях. Частіше вона проявляється на грунтах, де застоюється вода.

Буряк найчастіше уражується на дерново-карбонатних і важких солонцюватих ґрунтах, а також на низинних місцевостях з досить високим рівнем залягання ґрунтових вод.

Заходи з захисту Червона гниль

Профілактика

Хворі рослини варто видаляти до збирання. Коренеплоди тут же йдуть в справу, а листки, які зрізуються з головкою, слід глибоко закопувати в землю.

Уражені коренеплоди можна згодовувати худобі, але попередньо їх слід обов'язково відварити.

Сівозміни 

Правильна сівозміна попереджає накопичення в ґрунті інфекційного початку.

Агротехнічні 

Варто дотримуватися правил сівозміни рослин. Кислі ґрунти рекомендується вапнувати. Необхідно боротися і з всюдисущими бур'янами – вони виконують функцію резерваторів збудника хвороби. В осередках ураження варто проводити дезінфекцію ґрунту, а восени провести глибоку оранку з внесенням якісних добрив.

Якщо ознаки хвороби все-таки будуть виявлені, надмірне зволоження ґрунту слід усувати, проводячи різні меліоративні заходи: полив повинен бути помірним, розпушування ґрунту – максимально глибоким, мінеральні та органічні добрива – вноситися в необхідних співвідношеннях. Іноді кількість калійних і фосфорних добрив слід збільшувати. Режим зрошення повинен бути оптимальним – рівень ґрунтових вод необхідно знижувати, не допускаючи при цьому застою води. 

Ретельно вибраковувати коренеплоди при закладанні їх на зберігання.

Морфологія Червона гниль

Червону гниль викликає незавершений гриб Rhizoctonia violaceae Tut., що розвивається у природних умовах вегетативно й може тривалий час зберігатися у грунті. Відома базидіальна стадія гриба, і тоді він має назву Heltcobasidium purpureum Pat.