- Українська назва: Чорна ніжка
- Російська назва: Черная ножка
- Латинська назва:
- Збудник: Aphanomyces, Olpidium, Pythium, Rhizoctonia, Phoma, Fusarium
- Пік активності:
Чорна ніжка проявляється у вигляді пожовтіння листочків розсади овочевих культур, які потім згортаються трубочками і засихають.
Одне з поширених захворювань картоплі. Частіше проявляється на молодих рослинах.
В результаті хвороби уражуються листки, стебло.
Хвороба згодом спричинює пожовтіння стебла в нижній його частині (разом з кореневою шийкою). Потім воно темніє до почорніння, тоншає, показуючи характерну перетяжку, і розм'якшується, втрачаючи міцність: за 5 діб перестає витримувати вертикальне навантаження і надламується, тобто, рослина вилягає немов підкошена.
Стебло рослини не обов'язково набуває чорного кольору, воно може бути сірим, темно-зеленим, білястим і т.п. Особливо часто страждає тільки що розпікірувана розсада, у якій є незагоєні пошкодження дрібних корінців. Сапрофіт починає поїдати спочатку відмерлі і поранені корінці, потім здорові і тільки потім - нижню частину стебла. При витягуванні таких рослин з ґрунту виявляється, що коріння у них практично немає.
В кінцевому випадку рослина висихає і гине. Вона легко висмикується з субстрату, тому що до цього часу коріння загинули, не отримавши належного розвитку.
Розглянувши за допомогою хорошої оптики поперечний зріз ураженого стебла, легко (завдяки колірному контрасту) можна побачити коричневі з брудно-бурі або з трохи рожевим відтінком пробки міцелію в торцях судин.
Наливши в ємність з прозорими гладкими тонкими стінками чистої води і зануривши в неї свіжий зріз, можна спостерігати, як з нього виділяється слиз.
Економічний ефект
Чорна ніжка є дуже шкідливою хворобою. За сильного розвитку хвороби рослини гинуть.
Важливо знати
Під час вегетації захворювання може поширюватися комахами. Найбільшої шкоди чорна ніжка завдає за умов підвищеної вологості на важких ґрунтах.
Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це підвищена вологість повітря і регулярне перезволоження ґрунту. При цих умовах посилюється розмноження спор грибів, і проблема набуває масового характеру; знижений температурний режим утримання, що в комплексі з підвищеною кількістю вологи є згубним фактором і сприяє розвитку хвороби; загущеність сходів також призводить до появи інфекції; недолік світла, що сприяє витягуванню верхніх пагонів і подальшого обламування стебла біля основи при ураженні кореневої шийки; відсутність регулярних провітрювань в приміщенні, де міститься розсада.
Профілактика
Головне в боротьбі з чорною ніжкою – правильний догляд за розсадою, що забезпечує отримання добре розвинутих, здорових рослин. В парниках, теплицях, розсадниках, плівкових укриттях перш за все повинен бути замінений уражений ґрунт. Перед сівбою насіння і пікіруванням сходів можна внести в ґрунт сірку або сірковмісні препарати.Для профілактики і за перших ознак хвороби розсаду варто обприскувати біологічними препаратами.
Правильно вирощена розсада має перед висадкою 5-6 справжніх листків або 4 листки – при сівбі в кінці березня. Вона повинна бути приземною: довжина від кореневої шийки до верхівкової бруньки – не більше 3 см, сім’ядолі інтенсивно-зеленого кольору, підсім’ядольне коліно зелене або фіолетове.
Агротехнічні Насіння перед сівбою знезаражують біологічними або хімічними препаратами. В розсадниках необхідно уникати занадто густого посіву, підвищених температури і вологості. Обов’язковими прийомами є системне посилене провітрювання парників, теплиць і плівкових укриттів, рихлення ґрунту, підсипання піску до рослин шаром до 2 см для посиленого формування додаткових коренів, вибракування хворих рослин перед висаджуванням в ґрунт.