Філостіктоз

  • Українська назва: Філостіктоз
  • Російська назва: Филлостиктоз
  • Латинська назва:

Класифікація:
  • Збудник: Phyllosticta briardi Sacc. і Ph. mali Pr. et Del., Ph. pirina Sacc.
  • Пік активності:

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Загальні відомості та цікаві факти про Філостіктоз

Хвороба поширена скрізь, особливо в садах півдня України. Проявляється, як правило, після цвітіння садів. 

Хвороба проявляється у вигляді некротичних, в більшості випадків круглих бурих плям на листкових пластинках, тому хворобу ще називають бурою плямистістю листків. У деяких випадках виявляються ураження і на плодах яблуні в формі дрібних бурого кольору, трохи поглиблених сухих цяток, діаметром від 5 мм до 8 мм.

В результаті хвороби уражуються листки, плоди. Уражуються листки яблуні, рідше груші та айви. 

Патогени, що викликають хворобу, зимують в формі пікнід на обпалих листках. Іноді вони утворюють перитеції, в яких формуються сумки з сумкоспорами (телеоморфна стадія). Часто хвороба розвивається на тлі некротичних пошкоджень, викликаних різними причинами, в числі яких відзначається неправильне застосування пестицидів, некротичні плями збудника чорного раку (яблуня) та інші.

При сильному ураженні хвороба згодом спричиняє розростання плям, характер симптомів нагадує опіки. В кінці літа середина плями світлішає, тканина стає тонкою, і на ній розвиваються дрібні чорні пікніди. У пікнідах розвиваються пікноспори. Ураження різних органів яблуні може відбуватися впродовж усього вегетаційного сезону.

В кінцевому випадку хвороба викликає передчасне пожовтіння та обпадання листків. У період максимального розвитку хвороби відзначається різке зменшення кількості інтенсивності фотосинтезу хворих рослин.

Економічний ефект

Філостіктоз плодових культур – призводить до передчасного всихання листків. Ураження асиміляційного апарату до кінця літа може досягати від 30 % до 100 %. При інтенсивному розвитку хвороби спостерігається обпадання до 20 % листків. Це веде до ослаблення зимостійкості і зниження продуктивності дерев.

Важливо знати

Шкідливість хвороби полягає у передчасному засиханні листків, що призводить до ослаблення рослин і зниження їхньої продуктивності.

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку –це тепла, дощова погода. В умовах підвищеної вологості пікніди набухають і випускають назовні пікноспори, які залишають місце дозрівання слизистою стрічкоподібною масою, звивистої форми. Окремі пікноспори розносяться вітром, дощем і комахами, потрапляють на листки, проростають і формують нові ділянки ураження.

Заходи з захисту Філостіктоз

Профілактика

Не варто допускати надлишку вологи в субстраті, це майже завжди призводить до ураження грибковими інфекціями. Температура води, якою поливають рослину, грає не менш важливу роль. Вона повинна бути такою ж, як температура повітря або трохи тепліша.

Не менш важлива для рослини кількість світла. Систематичний огляд рослини допоможе своєчасно виявити проблему і впоратися з нею – буде набагато легше.

Агротехнічні 

  • Стійкість до хвороби підвищить підживлення калійно-фосфорними сумішами або повним мінеральним добривом з штучно підвищеним вмістом калію. Надлишок азоту неприпустимий.
  • Успішне протистояння збудникам хвороби може бути забезпечено ретельно продуманим вибором сорту.
  • Варто збирати і знищувати: рослинні залишки; бур'яни; уражені екземпляри цілком або їх частини.
  • Виявивши наявність філостіктозу в саду: одразу необхідно проводити обприскування 1% -вою бордоською рідиною; через 10-15 діб варто повторити; коли вегетаційний період наблизився до закінчення – варто перекопати і дезінфікувати пристовбурні круги, щоб не дати паразитам спокійно залягти на зимівлю.

Морфологія Філостіктоз

Збудниками хвороби є незавершені гриби порядку Sphae-ropsidales роду Phyllosticta, які зумовлюють утворення типових плям, характерних для певного виду грибів. На яблуні частіше зустрічаються листки, уражені двома грибами: Phyllosticta briardi Sacc. і Ph. mali Pr. et Del. Перший утворює світло-жовті, округлі або дещо кулясті плями без обідка, розміром до 5 мм у діаметрі, другий — маленькі, спочатку буруваті, а згодом сірі, з темно-коричневим обідком.Поширюються гриби у вологу погоду пікноспорами, які виходять назовні у вигляді слизуватої звивистої стрічечки. Зимують гриби на опалих листках у пікнідіальній стадії. Інколи до осені в місцях уражень закладають перитеції з утворенням сумок із сумкоспорами, тоді їх відносять до роду Mycosphaerella порядку Dothideales.