- Українська назва: Гниль
- Російська назва: Гниль
- Латинська назва:
- Збудник: Fusarium, Phytophtora, Sclerotinia
- Пік активності:
Гниль проявляється у вигляді уражень різного розміру і форми і мають сіре, чорне, буре і червонувате забарвлення. Перші симптоми хвороби можна виявити на прикореневій частині стебла, де спочатку виникають водянисті мокрі плями, які швидко вкриваються грибницею. Спричиняє відставання рослин в рості. В ясну сонячну погоду листки хворих рослин починають в’янути. Корені темніють, головний корінь стає червоно-бурим, розм’якшеним, іноді розділений навпіл кільцеподібною перетинкою.
В результаті хвороби уражуються листки, черешки листка, стебла, корені, плоди.
Хвороба згодом розповсюджується на верхні яруси рослини. Патоген сильно уражує стебла, місця їхнього розгалуження і пазухи листків. В умовах високої відносної вологості повітря поверхневий міцелій на уражених ділянках швидко розвивається.
В кінцевому випадку хворі рослини в’януть, а з часом відмирають і засихають. Перші ознаки гнилі на плодах овочевих культур з’являються в період їхнього зав’язування, а в подальшому – впродовж всього росту і розвитку. Паразитування гриба на молодих зав’язях приводить їх до загибелі. На початкових етапах патологічного процесу хвора ділянка плоду набуває брудно-зеленого відтінку, стає водянистою, розм’якшується. В міру розвитку хвороби плід вкривається міцелієм, на якому з часом виникають потовщення грибниці, поверхня яких при дозріванні набуває чорного забарвлення. В вологих умовах хворі плоди загнивають і опадають.
Економічний ефект
Від гнилі гине від 20 до 40 % овочевих культур в полі, в сховищах і при перевезенні в місця збуту. За результатами досліджень, хвороба, що уражує рослини впродовж вегетаційного періоду, викликає зменшення урожаю, сприяє погіршенню форми зібраних плодів і появі плям на шкірці, що знижує їхню товарну вартість.
Важливо знати
Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це понижені нічні температури повітря і ґрунту, полив холодною водою, загущеність і погана вентиляція посівів.
Розвитку хвороби в сховищах сприяє порушення режиму зберігання овочевих культур, висока вологість і температура повітря.
Джерелами інфекції є уражене насіння, рослинні рештки та ґрунт.
Профілактика
Стійкі сорти і гібриди овочевих культур. Знезараження парникових рам, коробів, всіх конструкцій теплиці. Полив рослин підігрітою водою (з температурою не вище 20…23 С). Підтримування оптимальної вологості (без перезволоження) і температури (20…26 С) ґрунту. Виключення загущених посівів.
Сівозміни
Найкращий результат дає введення 4-5-ти пільних сівозмін, включаючи культури, що рідко уражуються даною хворобою.
Агротехнічні
Збір і знищення рослинних решток. Рихлення ґрунту. Вирощування рослин на високих грядах – для попередження тривалих періодів перезволоження. Видалення 2-3 найнижчих листків рослин з метою забезпечення вільного доступу повітря. Не допускати механічних пошкоджень плодів овочевих рослин. Індивідуальний розвиток розсади (в горщечках) значно сповільнює, у випадку ураження, розвиток хвороби після висадки рослин на постійне місце.
Таким чином, ретельний обробіток ґрунту і хороший догляд за посівами допоможуть рослині в її боротьбі з хворобою.