Порошиста парша

Ознаки порошистої парші проявляються на бульбах, столонах і особливо на коренях. На свіжозібраних бульбах хвороба проявляється виразками, які вкриті частками перидерми і кірки, що надає їм форму зірок. На дні виразок помітна бура спорова маса патогена.

Захворювання особливо інтенсивно розвивається в роки з надмірною вологістю, частими опадами і зниженою температурою. Значне ураження бульб спостерігають на торф’яниках і важких ґрунтах з рН 4,7-5,4. Оптимальними умовами для розвитку захворювання є вологість ґрунту в межах 70-75% і температура ґрунту в межах 12-18°С. У разі підвищеної вологості оболонка спори гриба ослизнюється й утворюється амебоїд, який самостійно рухається. З моменту зараження до перших ознак хвороби проходить 12, а до повного формування спор — 29 днів.

Шкідливість хвороби виявляється у зниженні товарних якостей бульб. Вони загнивають під час зберігання, тому що в місцях виразок не утворюється пробковий шар, а це спричиняє заселення й розвиток грибів і бактерій, які зумовлюють гнилі. Оскільки виразки утворюються здебільшого у вічках, то уражені бульби й мають понижену схожість.

 Дотримання сівозміни з поверненням картоплі на теж саме поле не раніше, ніж через 4-5 років, протруювання насіннєвого матеріалу перед садінням, вирощування відносно стійких сортів.