Ризоктоніоз

  • Українська назва: Ризоктоніоз
  • Російська назва: Ризоктониоз
  • Латинська назва: Ризоктоніоз

Класифікація:
  • Збудник: -
  • Пік активності:

Де спостерігаються симптоми:
Препарати

Загальні відомості та цікаві факти про Ризоктоніоз

Захворювання поширене повсюди, де вирощують сою. Перші ознаки хвороби виявляються при проростанні насіння на підсім’ядольному коліні проростків у вигляді бурих плям, які часто охоплюють стебло рослини. Максимального розвитку набуває у фазі утворення перших справжніх листків. Підземна частина стебла, стрижневий та бокові корені вкриваються коричневими розпливчастими вдавленими плямами, які можуть охоплювати значну їх поверхню. Уражується точка росту молодих корінців. Уражене стебло потоншується, висихає, проростки гинуть.

У більш дорослих рослин в основі стебла і на коренях формуються червоно-коричневі плями й виразки, що призводить до ослаблення і загибелі рослин. На зрізі ураженої тканини коренів проглядаються світло-забарвлені товсті колінчасто-зігнуті гіфи гриба, які пронизують уражену тканину.

 

Збудником хвороби є гриб Thanatephorus cucumeris (Frank) Donk (син. Hupoch-nus solaniPr. et Del.), анаморфа: Rhizoctonia solani Kuehn, який належить до факультативних паразитів. Паразитує у стадії стерильної грибниці на рослинах буряків, щавлю, капусти, моркви, огірків, салату, гарбуза, тютюну, бобових та інших культур і може вільно розвиватися у грунті на органічних рештках. Гіфи коричневі, місцями майже безбарвні. За несприятливих умов зовнішнього середовища грибниця патогена видозмінюється, утворюючи чорні пластинчасті склероції (псевдосклероціі), які є основним джерелом інфекції.

При проростанні склероціїв утворюється базидіальна стадія, представлена безбарвними базидіями і базидіоспорами та інфекційні гіфи, які при проникненні в тканини викликають зараження проростків сої.

Розвитку захворювання сприяє надмірне зволоження грунту, його погана аерація і температура 9–27 оС (оптимум 15–22 оС).

Шкідливість хвороби полягає у зрідженості посівів, зменшенні урожаю зерна і погіршенні його якості. Недобір урожаю від хвороби може сягати 50 % і більше. Якісний передпосівний обробіток грунту, дотримання сівозміни, використання високоякісного посівного матеріалу, оптимальні строки посіву сої мають вирішальне значення для обмеження розвитку хвороби.

http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/463-hrybni-khvoroby-soi.html