Хвороба Пірса

  • Українська назва: Хвороба Пірса
  • Російська назва: Болезнь Пирса
  • Латинська назва:

Класифікація:
  • Збудник: Xylella fastidiosa Wells et al
  • Пік активності:

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На коренях
На плодах
На квітках
Препарати

Загальні відомості та цікаві факти про Хвороба Пірса

Хвороба Пірса проявляється у вигляді опіку і побуріння частини листків винограду. Спочатку помітне раптове всихання частини зеленого листка, яке потім стає коричневе, а тканина, що прилягає до неї, жовтіє або червоніє залежно від сорту винограду. Всихання листка триває, він зморщується та опадає, залишається тільки черешок. 

В результаті хвороби на виноградниках уражуються всі зелені та здерев'янілі частини виноградного куща: пагони, листки, суцвіття, рукави, штамби, грона.

Уражені пагони згодом виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими, втрачають можливість прикріплюватися до опори. Ріст пагонів затримується, міжвузля скорочуються, влітку формуються жовті або світло-зелені плями, що з холодами темніють. У разі хвороби Пірса опадають квітки, зав'язі, всихає гребінь.

У наступні роки хвороба рослин розвивається повільно, на них утворюються хлоротичні пагони. Якщо симптоми вперше виявляють на пагонах наприкінці сезону вегетації, плоди передчасно забарвлюються до в'янення. 

В кінцевому випадку на пізній стадії розвитку хвороби відмирає коренева система слідом за відмиранням надземної частини виноградного куща. Хворі кущі гинуть протягом одного-трьох років.

Економічний ефект

Економічний збиток від цієї хвороби може коливатися від часткового зменшення врожаю та його якості до повної його втрати. Шкодочинність виявляється також у скороченні довговічності виноградників.

Важливо знати

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку

Найсприятливішими умовами для розвитку збудника Xylella fastidiosa протягом вегетаційного періоду рослин є висока відносна вологість і помірні теплі температури повітря. Лімітуючим чинником для розвитку бактерій є суворі зимові температури, за яких патоген гине.

Розповсюдження інфекції відбувається із ураженим садивним матеріалом: саджанцями, живцями та щеплювальним матеріалом, рослинними рештками, численними видами цикадок (найчастіше – Draeculacephalaminerva).

Заходи з захисту Хвороба Пірса

Профілактика

  1. Обстеження виноградних насаджень у три строки: 1 - ранньовесняний (період сокоруху, розпускання бруньок і ріст пагонів), 2 - літній (період інтенсивного росту кущів), 3 - осінній (період плодоношення винограду).
  2. Уражені кущі треба викорчовувати, а з чотирьох суміжних зрізати лозу і все знищувати. Після викорчовування технічні засоби та грунт дезінфікують;
  3. Ретельний фітосанітарний відбір прищепного садивного матеріалу;
  4. Перед висаджуванням саджанців їх треба ретельно оглянути; 
  5. Вибраковані саджанці з ознаками бактеріозу винограду слід знищити;
  6. Виноградники закладати на площах, де раніше не вирощували його 10-12 років. Під час оздоровлення земель від збудника цієї хвороби слід дотримуватися сівозміни (найкращі попередники: овес, жито, ячмінь, пшениця, а також рослини, які містять фітонциди: цибуля, часник).

Агротехнічні

Використовувати фунгіциди, які містять мідь: після підрізання лози дезінфікувати рани 5%-вим розчином бордоської рідини; перед розпусканням листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини; у стадії трьох листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини; під час вегетації обробляти препаратами групи міді;

Боротися з переносниками бактеріозу винограду й знищувати бур'яни – резерватори хвороби згідно з "Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні".