Вертицильозне в'янення

Вертицильозне в’янення характеризується повільним в’яненням рослин. Проявляється воно спочатку на частині листків нижнього ярусу куща. Листкові пластинки по краям жовтіють, пізніше на них утворюються світло-коричневі плями.

В результаті хвороби уражуються листки, черешки, стебла і плоди.

У міру того як симптоми стають більш різко вираженими, на краю листа виникають V-подібні хлоротичні уражені ділянки, які в кінцевому підсумку відмирають і некротизируются.

Хвороба згодом спричиняє поступове в’янення листків. На межі між здоровою і ураженою тканиною добре помітна яскраво-жовта кайма. В суху погоду листки засихають і опадають, у вологу – звисають вниз по стеблу.

На черешках і головній жилці зів’ялих листків може з’явитися сірувато-брудний наліт. На стеблах проявляється хвороба у вигляді злегка вдавлених витягнутих шоколадно-коричневих плям. На похилому поперечному зрізі через кореневу шийку стебла добре виглядають дрібні бурі ділянки тканини уражених судинних пучків. 

В кінцевому випадку стебла поступово в’януть і відмирають, листки опадають, пізніше рослина повністю відмирає. Рослина, вражена на ранніх фазах розвитку, не утворює зав’язі, а за більш пізнього враження утворюються дрібні і в’ялі плоди.   

Економічний ефект

Особливо сильної шкоди хвороба наносить рослинам в посушливих районах викликаючи зниження урожаю до 30 %, а на легких піщаних ґрунтах і до 50 %.

Важливо знати 

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це прохолодні температури ґрунту (21-24º C). Однак в'янення зазвичай спостерігається в періоди теплої сухої погоди, коли рослини знаходяться в стані стресу (наприклад, після зав'язування плодів). Оптимальна для розвитку патогенну відносно висока температура – 25 С і понижена вологість ґрунту. Тому розвиток хвороби в липні і серпні посилюється, а з похолоданням, в вересні, спостерігається відновлення рослин, і часто в нижній частині стебла формуються бокові пагони. 

Профілактика

Вирощування сортів і гібридів, стійких до даної хвороби. В умовах зрошення проведення своєчасних поливів, не допускаючи висушування ґрунту. 

Сівозміни 

Вирощування в 4-5-річній сівозміні по зерновим культурам, що не є рослинами-господарями патогена.

Агротехнічні

Термічне знезараження ґрунту. Своєчасна боротьба з бур’янами, більшість з яких є резерваторами і накопичувачами інфекції. Внесення збалансованих доз мінеральних добрив. Збір і знищення рослинних решток.

У культурі захищеного ґрунту щеплення гарбузових культур на стійку підщепу також може дати хороший результат в боротьбі з хворобою.