Мілдью (мільдью, несправжня борошниста роса)

  • Українська назва: Мілдью (мільдью, несправжня борошниста роса)
  • Російська назва: Милдью (ложная мучнистая роса винограда)
  • Латинська назва:

Класифікація:
  • Збудник: Plasmopara viticola Berl. et de Тоnі
  • Пік активності:

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
На квітках
Препарати

Загальні відомості та цікаві факти про Мілдью (мільдью, несправжня борошниста роса)

Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду — досить поширене й шкідливе захворювання.

 Якщо не провадити належних заходів захисту, за сильного розвитку захворювання урожай практично гине.

Проявляється на всіх зелених надземних органах рослин. Здерев'янілі надземні органи і корені не хворіють. Листки уражуються протягом всього вегетаційного періоду. Навесні на молодих листках зверху з'являються блідо-зелені або жовтуваті плями, які згодом стають маслянистими й буріють. З нижнього боку листків у місцях плям утворюється рясний, білий, пухнастий наліт, що являє собою нестатеве спороношення збудника хвороби. Діаметр плям часто досягає 2-3 см. Наліт може з'являтися і без попереднього виникнення маслянистих плям. Це залежить від вологості. За умов тривалої посухи він не утворюється.

На дорослих листках мільдью викликає утворення невеликих кутастих плям (до 6 мм у діаметрі). Іноді вони оточені хлоротичною тканиною. Листя засихає й опадає, іноді спостерігають оголення пагонів.

Хвороба проявляється у вигляді буруватих, трохи вдавлених плям на пагонах. У вологу погоду плями вкриваються білим пухнастим нальотом. За інтенсивного розвитку хвороби пагони засихають, вусики втрачають гнучкість, стають ламкими і при надмірній вологості загнивають.

Хвороба викликає побуріння та відмирання квіток і пуп'янків. На квітконіжках утворюються сіруваті або бурі, трохи вдавлені плями. У вологу погоду на хворих квітках і квітконіжках утворюється густий білуватий наліт.

Ягоди, уражені збудником мільдью, набувають темно-шоколадного кольору, а навколо плодоніжки утворюється синювата смужка. Прийнято вважати, що ягоди легше уражуються збудником мільдью у молодому віці. Згодом продихи на ягодах зникають, і вони не заражаються.

Заходи з захисту Мілдью (мільдью, несправжня борошниста роса)

Ефективний захист забезпечує комплекс агротехнічних та хімічних заходів. 

  1. Для знищення зимуючого запасу ооспор проводять збирання листя восени і спалювання його або компостування, після цього — глибоку оранку у міжряддях.
  2. Важливе своєчасне і правильне підв'язування лози до шпалер і тичок. При формуванні та підв'язуванні кущів уникають загущення листків, пасинкують у стислі строки.
  3. Під час вегетації рослин — утримання міжрядь у чистому стані, постійне знищення бур'янів. Засміченість виноградників затримує краплинну вологу, а отже, призводить до посилення ураженості мільдью.
  4. Не слід однобічно вносити азотні добрива, оскільки при цьому тканина листка стає більш пухкою, внаслідок чого сприйнятливість рослин до хвороб посилюється.

Агротехнічні 

  • розміщення виноградників на південних, добре провітрюваних схилах,
  • розташування рядів в напрямку вітрів,
  • своєчасна підв’язка,
  • обламування,
  • пасинкування чеканка пагонів,
  • боротьба з бур'янами

На зрошуваних виноградниках ріст лози триваліший, створюються особливо сприятливі умови для розвитку мілдью. Тому понад звичайні строки обробки потрібно робити додаткові обприскування кущів перед кожним поливом. Обробку поливних виноградників треба закінчувати пізніше, ніж неполивних.

Препарати від мілдью

Важливе значення має своєчасна обробка виноградників фунгіцидами. У роки з незначними опадами проти мільдью проводять 5-7 обприскувань, а в періоди з великим зволоженням — до 10 і навіть до 14. 

Протягом періоду вегетації проводять обприскування насаджень: 

  • Перше перед цвітінням фунгіцидом Пергадо R, Акробат МЦ, Танос, Квадріс;
  • Друге одразу після цвітіння – Ридоміл Голд, Сфінкс Екстра, Мілдікат, Захист
  • Наступні обробки проводять в залежності від погодних умов та інтенсивності розвитку хвороби – Косайд, Делан, Курзат М, Малвін, Антракол, Полірам ДФ, з врахуванням тривалості захисної дії препаратів, а також строку очікування після хімічних заходів до збирання врожаю.
  • Обробіток бур’янів гербіцидами навесні Люмакс, Гліфовіт, влітку Фюзілад Форте, Баста.

Морфологія Мілдью (мільдью, несправжня борошниста роса)

Збудником захворювання є гриб Plasmopara viticola Berl. et de Тоnі (з ооміцетів порядку Peronosporales). Він паразитує тільки на винограді і належить до монофагів. Зимує на опалому листі у стадії ооспор. При загниванні листя ооспори можуть потрапляти на поверхню грунту. Вони округлі, з чотиришаровою оболонкою, 25-35 мкм у діаметрі. Проростають навесні, утворюючи ниткоподібний росток із здуттям на кінці —первинний зооспорангій. Розмір останнього — 35-55 х 25-27 мкм. У зооспорангії формуються по 8-10 квасолеподібних зооспор розміром 6-8 х 4-6 мкм, з двома джгутиками з увігнутого боку. Зооспори можуть існувати і рухатися тільки у воді, без води гинуть.

Зооспорангії можуть проростати і заражати рослини при температурі не нижче 12-13°С і наявності краплинної вологи протягом 2-2,5 год. Період від моменту зараження рослин до утворення нестатевого спороношення може тривати 4-12 діб.

Потрапивши на зелені частини рослин, зооспори швидко просуваються до відкритих продихів, втягують в себе джгутики, вкриваються тонкою оболонкою і проростають, утворюючи ниткоподібний росток, який укорінюється в тканину через продих. Росток розростається в грибницю, що розміщується у міжклітинниках. У рослину-живитель проникають гаусторії, за допомогою яких гриб поглинає поживні речовини.

У тканинах рослини-живителя спочатку росте грибниця, а згодом при відмиранні клітин рослини патоген утворює органи розмноження. Влітку при наявності вологи він, як правило, утворює нестатеве спороношення — зооспорангієносці із зооспорангіями, які виходять через продихи й утворюють білий наліт. Гриб утворює 4-5 зооспорангієносців, а іноді до 20. Вони мають моноподіальне галуження: головна вісь на різній висоті має бічні гілки, що закінчуються короткими зубцями, на яких утворюються зооспорангії (їх інколи називають мікрозооспорангіями на відміну від макрозооспорангіїв, що утворюються із ооспор).

На зооспорангієносці формуються до 200 зооспорангіїв, які легко розносяться вітром і краплинами дощу. У кожному з них в краплинах води утворюються 4-8 зооспор, які спричинюють нове зараження рослин.

Всього за вегетаційний період PI. viticola дає від 7 до 16 поколінь нестатевого спороношення, що залежить від вологості й температури повітря у районі розвитку хвороби.