Бурякова листкова (бобова) попелиця

  • Українська назва: Бурякова листкова (бобова) попелиця
  • Російська назва: Свекловичная листовая (бобовая) тля
  • Латинська назва: Aphis fabae Scopoli.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Афіди
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Види

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

бурякової листкової (бобової) попелиці (кількість поколінь – 10-12)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Бурякова листкова (бобова) попелиця

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує понад 200 видів культурних рослин і бур'янів. Найбільший збиток приносить столовим та цукровим бурякам, бобам, квасолі, картоплі, соняшнику, томату та іншим с.-г. культурам. З бур'янів віддає перевагу маку (Papaver somniferum L.), лопуху павутинистому (Arctium tomentonum Mill.), лободі білій (Chenopodium album L.), лутигі рожевій (Atriplex rosea L.), ромашці лікарській (Мarricaria recutita L.), осоту рожевому (Cirsium arvense L.).

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – попелиця висмоктує сік із листків, заселяючи їх з нижнього боку. Пошкоджене листя деформується, скручується в поздовжньому напрямку, потім в’яне і засихає. Значної шкоди попелиця завдає насінникам буряків, у яких крім листя пошкоджує пагони, що призводить до їх викривлення. Пошкоджена рослина відстає у рості, знижується її цукристість (до 0,7 %) і маса коренеплодів (до 30 %), зменшується вихід насіння і погіршується його якість. Часто попелиця є переносником вірусного захворювання – мозаїки буряків.

Кількість поколінь – 10-12.

Зимуюча стадія – запліднені яйця на пагонах біля основи бруньок бересклету європейського (Evonomus europaeus), рідше — бородавчастого (E. verrucosa), калини (Viburnum opulus) і жасмину (Philadelphus coronarius).

Заходи з захисту Бурякова листкова (бобова) попелиця

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Знищення бур’янів. Обмеження посадок калини, жасмину, бересклету.

2. Хімічні. При заселенні шкідником понад 5% рослин у травні, понад 10% у червні і понад 15% у липні посіви необхідно обробити інсектицидами. Однак якщо співвід

 

Морфологія Бурякова листкова (бобова) попелиця

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно, особливо в західних областях.

Імаго. Безкрила партеногенетична самка завдовжки 1,8-2,5 мм має овальне тіло, чорна з зеленувато-коричневим відтінком, вкрита слабким восковим нальотом; сокові трубочки вдвічі довші за хвостик; вусики й ноги блідо-жовті; трубочки, хвостик і лапки чорно-бурі; хоботок досягає тазиків середніх ніг. Крилата самка розміром 1,4-2,0 мм; голова і груди чорні, блискучі; черевце чорно-зелене, передні стегна білі, вусики чорні. Амфігонна самка – 2,2-2,7 мм, безкрила, чорно-синя або матово-зелена, в сизому пушку; навколо сокових трубочок і між ними червонуватий пігмент; задні гомілки чорні, хвостик конічний. Самець розміром 2-2,5 мм, крилатий, з чорним черевцем, великими очима, довгими ногами і вусиками.

Яйце 0,5-0,6 мм, видовжено-овальне, щойно відкладене – жовтувато-зелене, пізніше чорне, блискуче.

У квітні за середньої температури +7…+9°С з яєць, що перезимували, відроджуються личинки, які через 12-14 діб живлення на бруньках і листі перетворюються на безкрилих самок-засновниць. Самки-засновниці розмножуються партеногенетично, відроджуючи щодня 5-8 личинок, усього в середньому 50-70. На первинних кормових рослинах розвивається 3-4 покоління попелиць – доти, доки не завершиться приріст кущів.

Наприкінці травня – на початку червня з’являються крилаті партеногенетичні самки, які розлітаються у пошуках проміжних трав’яних рослин і, зокрема, цукрових буряків. Поява крилатих самок-розселювачок та їх міграція зумовлюються погіршенням якості корму у зв’язку із загрубінням або підсиханням пагонів на кущах. Міграція буває повною і частковою (факультативною), за якої частина попелиць знаходиться на первинному хазяїні увесь сезон, до появи амфігонного покоління.

Передусім попелиця заселяє бурякові висадки, які раніше, ніж буряки першого року, починають свій розвиток. На буряках та інших трав’яних рослинах попелиця швидко партеногенетично розмножується до осені, даючи за цей час 8-10 і більше поколінь безкрилих і крилатих попелиць. Завдяки останнім попелиця швидко поширюється по культурі. За температури +23…+28°С і відносної вологості повітря не нижче 60-80 % одне покоління розвивається за 10-14 діб. Найбільша заселеність рослин буває зазвичай у першій половині липня.

Наприкінці серпня – у вересні з’являються крилаті й безкрилі статеноски. Крилаті статеноски перелітають на бересклет, жасмин, калину, де відроджують личинок, які перетворюються на безкрилих амфігонних самок. Безкрилі статеноски відроджують личинок, які перетворюються на крилатих самців. Крилаті самці прилітають на кущі, і після спарювання самки відкладають на пагони біля основи бруньок 3-7 яєць, що залишаються до весни наступного року.