- Українська назва: Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд
- Російська назва: Свекловичный долгоносик-стеблеед
- Латинська назва: Lixus subtilis Sturm.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Червень
Фенологічний календар розвитку
бурякового (амарантового) довгоносика-стеблоїда (кількість поколінь – 1)
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Імаго Яйце Личинка Лялечка Імаго |
+ |
+ |
+ |
+
|
+
|
+ ●
|
+ ● ─ |
● ─ |
─ 0 |
─ 0 |
0 |
0 |
0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Класифікація шкідника – ряд Твердокрилі
родина Довгоносики
Види, які пошкоджуються – пошкоджує буряки та бур’яни з родин Лободових і Амарантових.
Шкодочинна стадія – імаго, личинка.
Тип пошкодження – унаслідок пошкоджень стебел та черешків листя у рослин обламуються квітконоси, засихає листя, що призводить до зниження врожаю та погіршення якості насіння, до зменшення маси й цукристості фабричних і маточних буряків.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур’янами.
Заходи захисту від шкідника:
В основному ті самі, що й для звичайного бурякового довгоносика. При чисельності, що перевищує 0,2-0,3 жука/м2, потрібно провести обробку сходів буряків інсектицидами. В роки розмноження другої генерації бурякового (амарантового) довгоносика-стеблоїда після збирання врожаю слід видалити з полів усі рослинні рештки.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється в Україні повсюдно.
Імаго. Жук розміром 8-12 мм, тіло довгасте, вузьке; передньоспинка вкрита грубими крапками; головотрубка коротша від передньоспинки, вигнута, з тонким кілем; вусики розміщені перед серединою головотрубки; ноги короткі; верх і низ тіла вкриті сіруватими волосками.
Яйце до 1 мм, овальне, жовто-помаранчеве.
Личинка довжиною 11-13 мм, біла, дугоподібно вигнута, безнога; голова світло-коричнева; на спинному боці й по боках рудуваті бляшки.
Лялечка розміром 8-10 мм, довгаста, вузька; на кінці черевця дволопатевий придаток з шипиками на шостому й сьомому члениках.
Вихід жуків розпочинається в останній декаді квітня за температури +10…+15°С і триває до середини травня. Додатково живляться спочатку на бур’янах, а з появою сходів буряків переходять на них. Спарюються і відкладають яйця наприкінці травня – на початку червня. Самка вигризає заглиблення у верхній частині стебла або в черешку листка і вміщує в нього 6-8 яєць. Кладка вкривається шматочками тканини. Згодом у місцях відкладання яєць утворюються напливи.
Відроджені через 8-10 діб личинки прогризають ходи спочатку під шкірочкою, потім у середині стебла або черешка листка до його основи. Залежно від температури повітря личинки розвиваються від 25 до 40 діб. Заляльковуються всередині стебла або черешка.
Жуки, що вийшли у першій половині серпня, додатково живляться листям буряків і бур’янами з родин лободових і амарантових. З настанням холодів переходять у місця зимівлі.
В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел.