Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд

  • Українська назва: Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд
  • Російська назва: Свекловичный долгоносик-стеблеед
  • Латинська назва: Lixus subtilis Sturm.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

бурякового (амарантового) довгоносика-стеблоїда (кількість поколінь – 1)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

+

 

+

 

+

 

+

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

Загальні відомості та цікаві факти про Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Довгоносики

Види, які пошкоджуються – пошкоджує буряки та бур’яни з родин Лободових і Амарантових.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – унаслідок пошкоджень стебел та черешків листя у рослин обламуються квітконоси, засихає листя, що призводить до зниження врожаю та погіршення якості насіння, до зменшення маси й цукристості фабричних і маточних буряків.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, на посівах багаторічних трав, на полях, зарослих бур’янами.

Заходи з захисту Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд

Заходи захисту від шкідника:

В основному ті самі, що й для звичайного бурякового довгоносика. При чисельності, що перевищує 0,2-0,3 жука/м2, потрібно провести обробку сходів буряків інсектицидами. В роки розмноження другої генерації бурякового (амарантового) довгоносика-стеблоїда після збирання врожаю слід видалити з полів усі рослинні рештки.

Морфологія Буряковий (амарантовий) довгоносик-стеблоїд

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Жук розміром 8-12 мм, тіло довгасте, вузьке; передньоспинка вкрита грубими крапками; головотрубка коротша від передньоспинки, вигнута, з тонким кілем; вусики розміщені перед серединою головотрубки; ноги короткі; верх і низ тіла вкриті сіруватими волосками.

Яйце до 1 мм, овальне, жовто-помаранчеве.

Личинка довжиною 11-13 мм, біла, дугоподібно вигнута, безнога; голова світло-коричнева; на спинному боці й по боках рудуваті бляшки.

Лялечка розміром 8-10 мм, довгаста, вузька; на кінці черевця дволопатевий придаток з шипиками на шостому й сьомому члениках.

Вихід жуків розпочинається в останній декаді квітня за температури +10…+15°С і триває до середини травня. Додатково живляться спочатку на бур’янах, а з появою сходів буряків переходять на них. Спарюються і відкладають яйця наприкінці травня – на початку червня. Самка вигризає заглиблення у верхній частині стебла або в черешку листка і вміщує в нього 6-8 яєць. Кладка вкривається шматочками тканини. Згодом у місцях відкладання яєць утворюються напливи.

Відроджені через 8-10 діб личинки прогризають ходи спочатку під шкірочкою, потім у середині стебла або черешка листка до його основи. Залежно від температури повітря личинки розвиваються від 25 до 40 діб. Заляльковуються всередині стебла або черешка.

Жуки, що вийшли у першій половині серпня, додатково живляться листям буряків і бур’янами з родин лободових і амарантових. З настанням холодів переходять у місця зимівлі.

В окремі роки відмічається факультативний розвиток другого покоління. У цьому випадку зимують і личинки всередині стебел.