Цикадка коренева

  • Українська назва: Цикадка коренева
  • Російська назва: Цыкадка корневая
  • Латинська назва: Pentastiridius leporinus L.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Цикадки
  • Пік активності: Червень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Личинка

Імаго

Яйце

Личинка

 

 

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Цикадка коренева

Види, які пошкоджуються – буряки, картоплю, капусту, горох, хлібні злаки та інші культури.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя та коренеплодів. Пошкоджені місця втрачають колір і мають вигляд білуватих цяток. Введення феромонів слини в тканини рослин і висмоктування соків личинками та імаго призводять до затримання росту і розвитку, зменшення врожаю й цукристості коренеплодів; на висадках – до різкого зниження схожості насіння. Цикадки – переносники вірусу мозаїки цукрових буряків.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки ІІІ-IV віків у ґрунті на глибині 5-20 см.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – зниження температури в місці зимівлі до –5°С спричинює загибель личинок. Холодна і дощова весна також сприяє загибелі значної частини шкідника.

Заходи з захисту Цикадка коренева

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Дотримання сівозмін. Глибока зяблева оранка. Повне видалення з плантації коренеплодів буряків. Знищення бур’янів.

2. Хімічні. При пошкодженні цикадкою понад 5% рослин – обробка інсектицидами посівів буряків та висадок.

Морфологія Цикадка коренева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго розміром 6-9 мм, тіло дорсовентрально сплющене, голова коротка, із заокругленим переднім краєм, передньоспинка коротка, широка; щиток чорний; крила плоско складені, світло-сірі, довші від черевця; черевце коротке, сплющене; задні ноги стрибальні.

Яйце розміром 0,6 мм, біле, блискуче.

Личинка довжиною 7-10 мм, світло-бура; передня частина тіла дещо темніше забарвлена.

У квітні з настанням тепла личинки відновлюють живлення на коренеплодах буряків, що залишились у ґрунті. Пізніше переходять на корені культур, посіяних після буряків. На початку червня личинки, що досягли V віку, в тріщинах ґрунту перетворюються на імаго. Літають з середини червня до початку серпня і живляться на листках цукрових буряків та інших культур.

Наприкінці червня – у липні самки відкладають яйця в тріщинах ґрунту на глибині 4-10 см. Кожна кладка налічує в середньому 60-70 яєць і буває вкрита воскоподібним пушком. Плодючість – до 170 яєць. Через 14-16 діб відроджуються личинки, які заселяють коренеплід колоніями по 10-20 особин у кожній.

Живлення триває до настання холодів. Досягнувши III-IV віку, личинки залишаються в ґрунті до весни.