Іржавий кліщ томатів

Класифікація шкідника – ряд Акариформні кліщі

родина Еріофіїди

Види, які пошкоджуються – томат, картопля, баклажан, перець, фізаліс, петунія та інші рослини родини Пасльонових.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку; пошкоджує стебла, листя і плоди. Перші ознаки ураження рослини іржавим кліщем – поява округлих білуватих плям на стеблах і листках. На нижній стороні листя плями блискучі слабко-фіолетові, краю часткою листа скручуються уздовж головної жилки.

Стебла томатів набувають спочатку димчастого, потім бронзового відтінку і розтріскуються, листя буріє і засихає. При сильному пригніченні рослин ріст зупиняється, плоди дрібнішають і набувають іржаво-бурого забарвлення. Сильно пошкоджені рослини томатів втрачають від 30 до 50% врожаю плодів. У теплицях при несвоєчасному проведенні захисних заходів втрати можуть бути ще вищі, так як рослини передчасно гинуть.

Кількість поколінь – понад 10.

Зимуюча стадія – у відкритому ґрунті на багаторічних бур'янах з родини Пасльонових та рослинних рештках у всіх стадіях.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – особливо сильно іржавий кліщ поширюється в умовах жаркого посушливого літа.

Кліщ віддає перевагу при заселенні і використовує як кормові рослини, що мають на поверхні стебел і листя волоски, тобто опушені види і сорти.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Підтримування оптимального для рослин гідротермічного режиму. Знищення бур'янів – резерваторів кліща: пасльону, дурману, берізки. Після збирання врожаю знищення рослинних залишків; знезараження теплиць.

2. Біологічні. Застосування біологічних препаратів – фітоверму, біколу, бітоксибациліну.

3. Хімічні. При виявленні кліщів обприскування акарицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Кліщ широко поширений і зустрічається практично повсюдно, за винятком південних і північних широт нижче 60 градусів і вище 60 градусів відповідно.

Імаго. Кліщі довжиною до 0,22 мм (самки близько чверті міліметра, самці вдвічі менші), з тілом веретеновидної форми з двома парами ніг, з щільними покривами жовтого або іржаво-бурого кольору, попереду є горбки, а на них дві щетинки.

Перехід особин, яку перезимували, навесні до активної життєдіяльності залежить від температури, оптимум якої лежить в межах +18°С. Обліки показують про переважне заселення кліщем стебел і нижніх листків томатів.

У захищеному ґрунті розмножується цілий рік. Тривалість розвитку одного покоління – близько 2-х тижнів.

На томатах самки розміщують яйця як на нижню, так і на верхню сторону листя в поглибленнях складок. Період відкладання яєць зазвичай становить 10-40 днів, плодючість – 10-50 яєць. Через 2-5 днів після відкладання залежно від температури відроджуються личинки. Прохарчувавшись декілька днів, вона линяє і перетворюється в німфу. Остання після 2-5 днів харчування перетворюється в імаго.

Оптимальні умови для розвитку: температура близько +27°С і відносна вологість повітря 30-40%. У цих умовах цикл розвитку завершується за 6-7 днів, при +20…+22°С – за 12-14 днів. З яєць, відкладених заплідненими самками, розвиваються самки і самці, незаплідненими – самці.