Капустяна попелиця

  • Українська назва: Капустяна попелиця
  • Російська назва: Капустная тля
  • Латинська назва: Brevicoryne brassicae L.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Афіди
  • Пік активності: Травень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Види

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

капустяної попелиці (кількість поколінь – 14-16)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

+

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Капустяна попелиця

Види, які пошкоджуються – пошкоджує культурні та дикі капустяні рослини. З культурних рослин найбільш сильно пошкоджує капусту, редьку, редис, ріпак, гірчицю, з диких – дику редьку, талабан, грицики, суріпицю та інші.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку, в результаті чого в рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів та вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються і засихають. Розвиток качана у капусти припиняється. На насінниках квітконосні пагони та стебла верхівок стають червоно-фіолетовими, засихають і не утворюють насіння. Особливо численна та шкодочинна попелиця в другій половині літа. На півдні України у разі масового розмноження шкідника втрати урожаю пізніх сортів капусти сягають 65-90%.

Капустяна попелиця розносить близько 20 різних вірусів.

Кількість поколінь – 14-16.

Зимуюча стадія – яйця на качанах капусти, насінниках і бур’янах з родини капустяних. На півдні можуть зимувати партеногенетичні самки.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – негативно впливають на розвиток попелиці зливові дощі та холодна погода.

Заходи з захисту Капустяна попелиця

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Просторова ізоляція від посівів хрестоцвітих культур попереднього року. Знищення післязбиральних решток (дворазове дискування) і бур’янів з родини капустяних. Глибока зяблева оранка полів з метою заорювання рослинних решток. Розміщення поблизу ділянок з ріпаком нектароносів (кріп, морква, фацелія та ін.) для принаджування ентомофагів.

2. Хімічні. У разі виявлення перших осередків шкідника і чисельності 150 особин на 10 рослин доцільно використовувати інсектициди. Однак перед проведенням хімічних обробок слід провести облік ентомофагів у колоніях шкідника. При співвідношенні шкідник : ентомофаг 20:1 афідициди не використовуються.

Морфологія Капустяна попелиця

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Безкрила партеногенетична самка розміром 1,8-2,0 мм, тіло яйцеподібне, блідо-зелене, вкрите білувато-сірим пилком; голова світло-бура, на черевці зверху бурі поперечні смуги; очі чорні, ноги бурі, вусики 5-6-ти членикові; трубочки циліндричні, коротші від хвостика конічної форми. Крилата самка-розселювачка розміром 1,5-2,2 мм, тіло вкрите сірим пилком, черевце жовто-зелене з бурими поперечними смугами, голова, вусики, груди та ноги бурі. Амфігонна самка розміром 1,7-2,0 мм, світло-зелена, без воскового пилку; трубочки, хвостик, шостий членик вусиків і ноги світло-бурі. Самець крилатий, 1,4-1,8 мм завдовжки, подібний до крилатої самки; вусики чорні, трубочки буруваті, хвостик жовтий.

Яйце розміром 0,5 мм, видовжено-овальне, блискучо-чорне.

Личинка імагоподібна.

У квітні за середньодобової температури повітря +11…+13°С вилуплюються личинки, які через 10-16 діб, після чотирьох линянь, перетворюються на дорослих безкрилих самок-засновниць, які без запліднення народжують 40-50 личинок.

Упродовж першої половини літа капустяна попелиця розвивається на тих самих рослинах, на яких зимували яйця. Наприкінці травня – у червні з’являються крилаті самки-розселювачки, які перелітають на капусту та інші капустяні рослини, де без запліднення народжують личинок. Упродовж вегетаційного сезону попелиця дає від 8-10 до 16 поколінь. Восени з’являються самки-статеноски, які народжують личинок, що перетворюються на безкрилих самок і крилатих самців амфігонного покоління. Запліднені самки відкладають 2-4 яйця, що залишаються до весни.