Капустяна вогнівка

  • Українська назва: Капустяна вогнівка
  • Російська назва: Огнёвка крестоцветная полевая
  • Латинська назва: Evergestis forficallis L.

Класифікація:
  • Ряд: Лускокрилі
  • Родина: Вогнівки
  • Пік активності: Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

капустяної вогнівки (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Капустяна вогнівка

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Вогнівки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, редьку, ріпак, буряки, селеру, щавель, хрін, шпинат.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки спочатку скелетують листки, а пізніше вигризають у листі наскрізні отвори. Починаючи з третього віку, гусениці переходять до внутрішньої частини рослини: концентруються на внутрішніх листках, вгризаються в качан.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – гусениці в коконах у поверхневому шарі ґрунту.

Заходи з захисту Капустяна вогнівка

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів. Розпушування ґрунту при масовому заляльковуванні гусениць.

2. Біологічні. У період відкладання яєць самками – випуск вогнівкової раси трихограми у 2-3 прийоми.

3. Хімічні. При заселенні 10% рослин і чисельності, яка перевищує 3-5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обробку ділянок біопрепаратами або інсектицидами.

Морфологія Капустяна вогнівка

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється повсюдно, але найчисленніша і найбільш шкодочинна в Поліссі та Лісостепу України.

Імаго. Метелик з розмахом крил 24-27 мм, передні крила вохряно-жовті зі скісним темно-коричневим штрихом і нечітким малюнком, задні крила жовто-сірі.

Яйце розміром 0,3-0,4 мм, блідо-жовте, овальне, приплюснуте.

Личинка. Гусениця завдовжки 17-20 мм, забарвлення тіла варіює від жовто-зеленого до жовто-бурого, на спині дві світлі поздовжні смужки, по боках тіла – блідо-жовті смуги, голова і щиток зеленувато-коричневі.

Лялечка розміром до 16 мм, блідо-коричнева.

Заляльковуються гусениці в травні. Наприкінці травня – на початку червня вилітають метелики. Вони активні в сутінках або вночі, охоче летять на світло. Самки відкладають яйця групами, від 2 до 30, на нижню поверхню листків капустяних та інших рослин. Плодючість – до 60 яєць.

Гусениці, що вилуплюються через 7-10 діб, утворюють пухке павутинне гніздо. Розвиток гусениць першого покоління триває 18-30 діб.

Для заляльковування гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту. Частина гусениць першого покоління заляльковується на рослинах. Через 20-25 діб вилітають метелики другого покоління. Посушливі умови в період льоту метеликів призводять до безплідності самок, висихання яєць і різкого зниження чисельності популяції. Подальший розвиток другого покоління відбувається аналогічно першому. Закінчивши восени живлення, гусениці другого покоління мігрують у ґрунт на зимівлю.