Картопляна міль

  • Українська назва: Картопляна міль
  • Російська назва: Картофельная моль
  • Латинська назва: Phthorimaea operculella Zell.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

картопляної молі (кількість поколінь – 4-5 поколінь в полі і до 10-12 в сховищі)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

0

0

0

+

0

+

 

+

 

 

 

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Картопляна міль

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Виїмчастокрилі молі

Види, які пошкоджуються – рослини родини Пасльонові (картопля, баклажани, тютюн, томати, перець, фізаліс).

У період вегетації основними резерваторами шкідника є бур'яни (дурман звичайний, паслін чорний, нікандра фізалісовидна), наявність яких на полях значно підвищує чисельність шкідника.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусінь проникає в листя, виїдаючи паренхимні тканини. При цьому епідерміс залишається неушкодженим. В результаті утворюються «міни», за якими можна швидко виявити місце знаходження шкідника. Плоди томатів пошкоджуються гусеницями біля плодоніжки або в місці прикріплення квітки. При розрізі пошкоджених плодів та бульб картоплі можна виявити гусениці різних віків і їхні ходи, заповнені екскрементами.

Кількість поколінь – 4-5 поколінь в полі і до 10-12 в сховищі.

Зимуюча стадія –  лялечки в ґрунті під рослинними рештками або гусениці останнього віку

Заходи з захисту Картопляна міль

Заходи захисту від шкідника:

1. Карантинні. Дотримання карантинних заходів. Попередження завезення і розповсюдження шкідника в нові райони.

2. Агротехнічні:

1). Для посадки використовується тільки здоровий насіннєвий матеріал. Бульби необхідно саджати на глибину більше 15 см.

2). Кущі треба підгортати після поливів таким чином, щоб молоді бульби були на глибині не менше 5 см.

3). Знищувати бур'яни на посадках і навколо них.

4). Картоплю збирати, не чекаючи висихання бадилля, на початку її пожовтіння, не допускаючи переходу личинок в бульби. При затримці із збиранням врожаю бадилля слід скосити й спалити.

5). Бульби під час збирання необхідно без затримки відвозити з поля, так як картопляна міль, що має гарний нюх, швидко виявить розсипи свіжої картоплі, на які відкладе яйця.

6). Для боротьби з  личинками, що залишилися в землі після збору врожаю, поле необхідно перекопати або переорати на глибину не менше 20 см.

3. Фізичні. Щоб запобігти розвитку і розмноження картопляної молі в сховищах, температуру підтримують від +3 до +5°С. Шкідник боїться низьких температур (нижче +5°С), і його розвиток припиняється.

4. Біологічні. Досить ефективна обробка приміщень і бульб біопрепаратами (бітоксибациллін або лепідоцид).

5. Хімічні. Своєчасне обприскування рослин фосфорорганічними сполуками, піретроїдами та іншими інсектицидами.

Морфологія Картопляна міль

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Картопляна міль – об'єкт зовнішнього і внутрішнього карантину.

Імаго. Метелик з розмахом крил 12-16 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірого кольору, по внутрішньому краю темніші. По всій поверхні передніх крил розкидані жовті лусочки і темно-коричневі штрихи. Задні крила - з виїмкою по зовнішньому краю і бахромою, довжина якої перевищує ширину крила.

У спокійному стані крила складені на спині. Вусики щетинковидні, багаточленикові, складені з добре позначених члеників чорного кольору, більш світлих з нижньої сторони. Ноги збільшуються в розмірі від передньої пари до задньої. На середній парі у вершини гомілки присутня одна пара шпор. На задніх ногах – дві пари шпор. Одна пара розташована біля вершини гомілки, а друга – посередині. Внутрішні шпори значно довші зовнішніх.

Яйце овальне. Тільки що відкладене перламутрово-біле. Довжина – до 0,8 мм. Ширина – 0,45-0,55 мм. У міру розвитку зародка яйце темніє. Перед виходом гусениця проглядається через оболонку.

Личинка. Гусениця жовтувато-рожевого або сіро-зеленого кольору, з поздовжньою смужкою посередині спини і дрібними щитками по тілу. Грудний щиток чорного кольору, анальний – жовтого. Довжина гусениці – 8-13 мм.

Лялечка коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця. Розвивається в шовковистому сріблясто-сірому коконі. Довжина лялечки – 5-6,5 мм. Довжина кокона – 1 см. Ширина – 1-2 мм. Кокон лялечки самців менших розмірів, ніж кокон лялечки самки.

Літ метеликів першого покоління починається наприкінці квітня - у травні з активністю як в нічний, так і в денний час. У районах з жарким кліматом (південь України) активність метеликів спостерігається вночі від заходу до сходу сонця і 1-2 години після сходу.

Імаго здатні переносити температуру до -1°C протягом двох тижнів. У зимовий період при температурі +10°C можна спостерігати літ одиничних особин. В осінній період літ спостерігається в денний час і особливо інтенсивний при температурі +18°C. Льотна активність спостерігається при температурі +14°C. Тривалість життя імаго 10-12 діб.

Через добу після спарювання самки відкладають по 2-3 яйця, розміщуючи їх знизу листя, на стебла, грунт, оголені бульби картоплі. Кладка проходить протягом 2-16 днів. За цей час одна самка здатна відкласти до 300 яєць.

Ембріональний розвиток триває від 3 до 15 днів залежно від температурних умов. Нижній поріг розвитку яєць +9,5°C. При температурі вище порогової розвиток не переривається.

Личинка (гусениця) відразу після відродження вгризається під епідерміс листка, молодого пагона або шкірку бульби. Перехід гусениць в бульби картоплі спостерігається в міру старіння листя і стебел. У бульбах гусениці роблять ходи під шкіркою, що призводить до її висихання, осідання і утворення рубця. Вони можуть проникати і глибоко всередину бульб, прогризаючи звивисті ходи по 2-3 мм в діаметрі, заповнюючи їх екскрементами. Це призводить до загнивання бульб. У місцях проникнення шкідника проявляється фіолетове забарвлення.

Гусениці здатні переходити з картоплі на інші рослини родини пасльонових. Вони можуть пошкоджувати плоди томатів, баклажана та інших пасльонових, прогризаючи всередині ходи і заповнюючи їх екскрементами. Поверхня плодів при цьому покривається рубцями і деформується. В одному плоді може проходити харчування декількох гусениць одночасно.

Через 11-14 діб, в оптимальних умовах розвитку при температурі +22…+27°C, гусениці залишають міни, сплітають кокони у верхніх шарах ґрунту між сухим листям, в тріщинах ґрунту, в рослинних рештках, між бульбами в овочесховищах і інших затишних місцях, де і заляльковуються. Гусениці старших віків і лялечки зимують.

Лялечка розвивається 7-12 днів в коконі сірувато-сріблястого кольору, відмінного від коконів інших молей. Гусениці спочатку роблять шовковисту сітку, потім утворюють зовнішній шар, до поверхні якого прикріплюють грудочки землі, сміття. При розвитку у сховищах і сушарках гусениці заляльковуються в тріщинах стін, складках мішків і серед сміття на підлозі.