Кореневий цибулевий кліщ

Види, які пошкоджуються – поліфаг, шкодить різним рослинам, пошкоджуючи їх підземні органи. У число кормових рослин шкідника входять часник, цибуля, лілії, нарциси, тюльпани, гіацинти, орхідеї, гладіолуси, корені і бульбоплоди картоплі, жоржини, буряк, виноград, бавовник та інші.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – кліщі починають пошкоджувати цибулини зазвичай зточуючи донце по краях, в результаті чого воно перетворюється на трухляву масу і відвалюється.

Кліщі проникають і всередину цибулин, поселяються між м'ясистими лусками, якими і харчуються, зточуючи їх, внаслідок чого зовнішня поверхня соковитих лусок покривається бурою потертю. Пошкоджені цибулини загнивають.

Кількість поколінь – 4-9.

Зимуюча стадія – гіпопус.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – оптимальними умовами для розвитку шкідника є температура в межах +23…+25°С і відносна вологість повітря понад 85%. Особливо сприятливим середовищем для розмноження і харчування кліщів є цибуля і залишки після збирання врожаю цибулі.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Зразу після викопування цибулин і бульбоцибулин їх упродовж 5-7 тижнів підсушують за температури +25…+30ºС і відносної вологості повітря 60-70%. Кожні 7-10 днів цибулини слід переглядати і хворі вибраковувати.

2. Біологічні. Перед висаджуванням або закладанням на зберігання матеріал замочують на 24 години в 0,8%-ному (80 г на 10 л води) розчині препарату Актофіт, 0,2%. Після цього цибулини, що використовують для висаджування, промиваються під проточною водою (3-5 хв.) з метою видалення препарату для безпечної роботи з садивним матеріалом, а цибулини, які закладають на зберігання, підсушують і пересипають сухою крейдою або сіркою.

3. Фізичні. Для зменшення чисельності кореневого кліща садивний матеріал зберігають за температури +3…+5°С та відносної вологості повітря менше 60%.

4. Хімічні. Сховища перед завантаженням обробляють сірчаним газом, спалюючи 100 г сірки з розрахунку на 1 м2 приміщення протягом двох діб. Цибулю-сіянку фумігують сірчаним газом (100 г сірки на 1м3 протягом доби), а при закладанні на зберігання пересипають сухою крейдою (20 кг/т цибулі).

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширений повсюдно.

Імаго. Коли викопують і перебирають садивний матеріал, можна помітити неозброєним оком на цибулинах і бульбоцибулинах, особливо біля денця або в місцях порушення (поранення) поверхні цибулин незначні осередки загнивання, в яких знаходяться малорухливі, блискучі, білі або світло-жовті, довжиною від 0,8 мм (самці) до 1,1 мм (самки) особини кореневого цибулевого кліща. Дорослі кліщі мають овальну форму. Вони білі або світло-жовті, ноги і ротова частина тіла червоно-коричневі. Щиток проподосоми видовжений, його задній край неправильної форми.

Яйце біле, овальне, завдовжки 0,25 мм.

Личинка. У личинок 3 пари ніг. Німфи більші за розміром (0,26-0,36 мм) і мають 4 пари ніг.

Кліщ розмножується в цибулинах під час зберігання. У цибулину шкідник проникає через денце. Одна самка відкладає від 109 до 800 шт. яєць. Через 4-11 днів із яєць вилуплюється личинка, яка линяє і перетворюється в німфу першого віку. Німфа має три стадії розвитку (дві обов'язкових і одна факультативна). Кліщ – вологолюбний вид, якщо вологість повітря нижча 60%, розмноження припиняється і кліщ утворює стадію гіпопуса, що ускладнює проведення заходів боротьби з цим шкідником. Розвиток однієї генерації за температури +15°С відбувається протягом місяця, а за +20…+21ºС – 14 днів. Нижній поріг розвитку дорівнює +9,7°С.

Кліщ живе в ґрунті, куди заноситься з садивним матеріалом. Із ґрунту шкідник проникає в цибулинні рослини через денце, в бульбоцибулини і потовщене кореневище інших рослин — через пошкоджені ділянки цих органів. На уражених цибулинах пошкоджуються квіткові бруньки, загнивають цибулини.