Косатець Махаон

  • Українська назва: Косатець Махаон
  • Російська назва: Махаон
  • Латинська назва: Papilio machaon L.

Класифікація:
  • Ряд: Лускокрилі
  • Родина: Косатцеві
  • Пік активності: Травень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

косатця Махаона (кількість поколінь – 2-3)

 

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

00

0

+

0

+

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Косатець Махаон

Види, які пошкоджуються – живиться на рослинах родини Селерових (кріп, петрушка, фенхель, морква, селера, бутень тощо, у тому числі й отруйній для людей цикуті), а також Рутових, Складноцвітних, інколи Лободових та на рослинах інших родин.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – грубе об’їдання листя.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – лялечка в поверхневому шарі ґрунту, під рослинними рештками.

Заходи з захисту Косатець Махаон

Заходи захисту від шкідника:

Спеціальних заходів захисту не передбачено, так як косатець Махаон відноситься до видів, що знаходяться під охороною, як в Україні, так і в деяких інших європейських країнах.

Морфологія Косатець Махаон

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно. Косатця Махаона занесено до Червоної книги України (1994), в якій він має статус II категорії – «зникаючі види».

Імаго. Один з найбільш відомих метеликів у фауні України. Крила яскраво-жовті з чорним візерунком, на задніх крилах сині кружальця , облямовані чорним, та дві оранжеві плями. Передні крила дещо витягнуті уперед, задні зубчасті, із хвостиками. Розмах крил 65-95 мм. Розрізнити стать метелика можна тільки за розмахом крил. У самців він від 65 до 80 мм, у самок – від 75 до 95 мм.

Яйце має напівкулясту форму. Щойно відкладені яйця блідо-жовті, та в ході розвитку стають зеленуватими або сіро-жовтими з червонувато-коричневим верхом і середньою частиною, через час їх забарвлення змінюється на блакитнувате, з чорним малюнком.

Личинка. Початкове забарвлення гусениці чорне, з червоними «бородавками» і з великим білим плямою на спинці. У міру зростання гусениці бородавки зникають, гусениця набуває зеленого забарвлення з чорними поперечними смугами. На кожній чорної смузі розташовується 6-8 оранжево-червоних плям. При подразненні гусениця висуває позаду голови залозу, звану осметрій. Вона являє собою два довгих оранжево-червоних ріжка. У разі небезпеки гусениця висуває осметрій назовні, піднімає передню частину тіла вгору і назад, виділяючи оранжево-жовту рідину з їдким неприємним запахом. Так захищаються тільки молоді і середньовікові гусениці, дорослі гусениці при небезпеці залозу не висувають.

Лялечка. Колір лялечки залежить від кольору субстрату – літні лялечки зеленого або жовтуватого кольору, вкриті дрібними чорними крапками. Зимуючі лялечки – бурого забарвлення, з чорним головним кінцем і товстими ріжками на голові.

Літ метеликів, після перезимівлі, як правило, починається у кінці квітня і триває до вересня. Тривалість життя імаго становить до трьох тижнів.

Самка відкладає по 1-2 яйця в кожне з обраних нею місць. Загалом протягом дня, вона може відкласти до 120 яєць, які розвиватимуться протягом 5-12 днів. Яйця відкладають не у заростях, а на рослини, що ростуть окремо. Листок або стебельце, на які сідає самка, мають бути досить міцними. Якщо вони не витримують її маси, самка зразу ж злітає і шукає іншу рослину. Така поведінка не випадкова: яйця будуть відкладені на молоді соковиті частини, а не на ті, що невдовзі опадуть на землю, де яйця (або крихітна личинка) легко загинуть. Щойно відкладені яйця блідо-жовті, та в ході розвитку стають коричневими, а перед виходом гусені взагалі майже чорними.

1-е покоління гусениць розвивається з травня по червень, 2-е – з липня по вересень. Гусінь живиться на рослинах родини Зонтичних (бутень, морква тощо, у тому числі й отруйній для людей цикуті), а також Рутових, Складноцвітних, інколи Лободових та на рослинах інших родин. Раціон гусені досить широкий. Але в кожному з біотопів махаон обирає один вид рослин, на якому розвиватиметься гусінь. Крім диких зонтичних, у останні роки махаони подекуди обирають і сільськогосподарські культури – кріп, моркву тощо.

Протягом розвитку гусінь линяє 4 рази. Після другої линьки вона починає помітно змінюватись. 4-6-сантиметрове тіло дорослої гусені має яскраво-зелений колір, оксамитово-чорні пояски, а на них – круглі оранжеві плями. Вважають що така зовнішність допомагає відлякувати ворогів.

Потурбована гусінь, позаду голови підіймає два яскраво-жовті залозисті ріжки, що виділяють речовину з різким запахом – це ефективний захист від мурашок і твердокрилих.

Через 30-60 днів гусінь перестає їсти і на 5-8 годин завмирає. Перетворення на лялечку може відбуватись просто на кормовій рослині, або на трав’янистому стебельці у кількох сантиметрах над землею.

Кокона, який би захищав лялечку, у махаона немає. Відкрита лялечка розташовується під кутом до поверхні; передня частина спирається на шовковистий поясок, який охоплює лялечку і стебельце.

Покриви лялечки можуть бути забарвлені у різні кольори, здебільшого у жовто-зелені та світло-коричневі. Серед рослинної зелені утворюються переважно жовто-зелені лялечки, а восени переважно жовті і коричневі. Стадія літньої лялечки триває 2-3 тижні, у зимуючих лялечок – кілька місяців.

Метелики і гусінь, що не встигли завершити розвиток до настання холодів – гинуть.