Мінер пасльоновий

Види, які пошкоджуються – огірок, баштанні культури, томат, перець, петрушка, селера, капуста, салат. Шкідник  відзначений на рослинах з 16 родин. У природних умовах  віддає перевагу харчуватися на листках представників Asteraceae, Brassicaceae, Cucurbitaceae, Solanaceae. У закритому ґрунті шкідник може пошкоджувати практично всі овочеві культури, однак найбільшої шкоди завдає томатам.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки утворюють в листковій пластинці звивисті стрічкоподібні ходи – смужки білого кольору. Сильно пошкоджене листя жовтіє і опадає.

Кількість поколінь – 5-6.

Зимуюча стадія –  лялечка в поверхневому шарі ґрунту.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – температура +20…+25°С, відносна вологість повітря 60-80%, фотоперіод 16 годин на добу.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Видалення бур'янів; знезараження грунтового покриву, на поверхні якого діапазує шкідник.

2. Біологічні. Випуск паразитичних наїзників дакнузи (Dcicnusa sibirica Tel.), дігліфуса (Digliphus isaea Walker.), опіуса (Opius pallipes Forst.) у співвідношенні паразит: жертва 1:10-1:15.

3. Хімічні. Наприкінці серпня починається відхід личинок мух в діапаузу, тому в цей період необхідно обробити пошкоджені рослини пестицидами для скорочення чисельності зимуючих лялечок. При високій чисельності личинок і мух застосовують фосфорорганічні інсектициди. Ефективність піретроїдів помітно нижча. Зазвичай буває достатньо однієї обробки, після якої гинуть всі личинки і імаго. Препарати з групи неонікотиноїдів ефективні тільки при ґрунтовому внесенні.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго довжиною 1,5-2,3 мм (самки – 2,0-2,3 мм, самці – 1,5 мм), з прозорими крилами. Серединна ділянка передньоспинки чорна. Щиток і боки грудей жовті, блискучі; черевце сіро-жовте, зверху з чорними смугами. У самки довгастий конусоподібний яйцеклад чорного кольору. У самця на кінчику черевця пляма чорного кольору. Співвідношення статей – 1:1.

Яйце довжиною 0,3 мм, біле, овальне.

Личинка безголова, має три віки. У першому віці вона прозора, довжина її – до 1 мм; личинка 2-го віку довжиною 1-2 мм, матового (білого) кольору; в 3-му віці вона має жовту передню і матову задню частину тіла і сягає 2-3 мм. У личинок різного віку добре видно чорні склеротизовані ротові гачки. У задній частині дихалець личинка має еліпс з 7-12 пор.

Лялечка. Перед заляльковуванням личинки утворюють несправжні кокони (пупарії) від солом'яного до темно-коричневого кольору. Довжина пупарію – 2 мм, ширина – 1 мм.

Виліт мух в теплицях відбувається в період висадки рослин нового культурообороту. Близько 30% всіх самців з'являється за день до вильоту самок. Вони приступають до спаровування відразу ж після вильоту самок. Незапліднені самки яєць не відкладають. Після запліднення вони розлітаються і проколюють яйцекладом сім'ядолі або молоде листя кормових рослин. Самки харчуються і тут же відкладають яйця. Живуть вони близько тижня (самці - не довше трьох днів). За один день самка здатна відкласти 5-7 яєць, всього – до 100. Яйця розвиваються при +20°С 4-8 днів. Відроджені личинки мінують лист, проробляючи покручені ходи, які не гілкуються. Якщо ходи лежать один біля одного, то утворюється широка міна. Личинка розвивається залежно від температури 7-14 днів.

Якщо кормового ресурсу в одному листку їй не вистачає, вона здатна покинути лист, усередині стебла дістатися до нового і проникнути в нього. Проникнути самостійно в новий лист зовні вона не може. Безпосередньо перед заляльковуванням личинка робить у верхній частині листка напівкруглу камеру. Незабаром вона прогризає її оболонку, падає на грунт і заглиблюється в нього. Тут вона заляльковується і перетворюється в пупарій. Діапаузуючі лялечки зимують в ґрунті на невеликій глибині. Іноді заляльковування відбувається на поверхні листя. Загальна тривалість літньої генерації при +20…+ 25°С становить 20-25 днів. Навесні і влітку стадія лялечки триває в середньому близько 3 тижнів. У зимовий період лялечка знаходиться в діапаузі, а навесні при підвищенні температури повітря і ґрунту мухи вилітають і після спарювання приступають до харчування й розмноження.