Муха капустяна весняна

Класифікація шкідника – ряд Двокрилі

родина Мухи-квіткарки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу та інші капустяні рослини.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки вгризаються всередину головного кореня або об’їдають його та дрібні корінці зовні. При пошкодженні редиски, редьки, брукви личинки проникають усередину коренеплоду, де роблять численні ходи.

Пошкоджені рослини капусти затримуються в рості, їхнє коріння загниває, листя прив’ядає і набуває синювато-свинцевого відтінку. Значно пошкоджені рослини гинуть.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – лялечки в несправжніх коконах у ґрунті, на глибині 10-15 см.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів.

2. Біологічні. Розведення і випуск імаго стафілін з роду Алеохара.

3. Хімічні. Використання інсектицидів у період льоту мух і відкладання яєць доцільне при заселенні капустяною мухою 10% рослин із середньою щільністю 5-6 яєць або 3-5 личинок на одну рослину.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Самець розміром 5-5,5 мм, попелясто-сірого кольору, з трьома темними смугами на передньоспинці та широкою темною смугою на черевці, на всіх сегментах помітні поперечні смуги; черевце округло-конічне, на верхівці звужене; очі займають більшу частину голови. Самка – 6-6,5 мм, світло-сірого кольору, смуги на грудях не чітко виражені; черевце загострене, з бурими клиноподібними плямами на кожному сегменті.

Яйце розміром 1,0-1,5 мм, біле, сигароподібне, з поздовжньою борозенкою.

Личинка до 8 мм, біла, безнога та без вираженої голови. Передній кінець тіла звужений, задній косо зрізаний, з двома опуклими дихальцями та 14 конічними горбками, з яких 4 нижні більші й попарно зближені.

Лялечка. Несправжній кокон розміром 4-6 мм, видовжено-овальний, коричневий, на задньому кінці помітні 14 горбків, які характерні для личинки.

Виліт мух відбувається у квітні-травні при прогріванні ґрунту до +12…+13°С, що часто збігається зі строками висаджування розсади капусти в ґрунт. Мухи додатково живляться на квітках бур’янів. Через 2-3 доби після вильоту відбувається парування, а через 8-10 діб – відкладання яєць. Самка відкладає яйця невеликими групами (2-5 шт.) на стебло біля кореневої шийки, під грудочки та в тріщини ґрунту поблизу розвинених рослин. Плодючість – 100-150 яєць.

Для нормального ембріонального розвитку потрібна висока вологість повітря і відсутність різких знижень температури. В жарку та суху погоду більшість яєць гине. Через 5-10 діб вилуплюються личинки, які вгризаються всередину головного кореня або об’їдають його та дрібні корінці зовні.

Через 20-30 діб, після трьох линянь, личинки заляльковуються в несправжніх коконах у ґрунті поблизу пошкодженої рослини. Лялечка розвивається впродовж 15-20 діб.

Мухи другого покоління літають у червні-липні й концентруються на пізніх сортах капусти. Личинки другого покоління, завершивши живлення, заглиблюються в ґрунт, утворюють пупарій, заляльковуються і залишаються до весни наступного року.

Найбільш шкодочинним є перше покоління, оскільки його личинки пошкоджують розсаду в парниках і молоді рослини в полі.