Плоскотілка плодова

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, черешню, глід, іргу, аличу, мушмулу, терен і багато інших культур. Віддає перевагу рослинам з опушеною нижньою поверхнею листка.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя, бутонів, молодих плодів. Слина токсична, і тому при харчуванні виникає некроз тканин листка, який проявляється в появі бурих або сірокоричневих цяток. Плоскотілки небезпечні ще й тим, що є основними переносниками вірусів мозаїчної та кільцевої плямистості.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – запліднені самки в затишних місцях: під корою, що відшаровується на стовбурах і гілках, в різного роду тріщинах, під лусочками бруньок, плодушками, порожніми щитками щитівок.

Заходи захисту від шкідника:

Хімічні. Обприскування дерев до розпускання бруньок (для знищення самок, які перезимували). При обприскуванні потрібно стежити, щоб рясно змочувались не тільки гілки, але і стовбур. Влітку обприскування дерев в ті ж терміни і тими ж препаратами, що і проти кліща бурого плодового.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширена в Поліссі, Криму, Закарпатті.

Імаго. Дрібний кліщ довжиною 0,26-0,34 мм. Гомілки без кігтиків. Ноги короткі. Самка відрізняється більш довгим тілом – 0,34 мм. Форма подовжено-овальна, плоска зі спинної і опукла з черевної сторони. Колір цегляно-червоний. Зимуючі самки набувають більш темного забарвлення. Передній край проподосоми у вигляді сплющеної облямівки виступає назовні. Щільні шкірні покриви утворюють численні поздовжні і поперечні складки, які при перетині формують сітку, що складається з безлічі осередків багатокутної форми. Самець розміром 0,26 мм. Між метаподосомою і опістосомою зі спинної сторони розташовані три поперечних складки. З черевної сторони подібних складок 7-10. Покрови рожевого кольору.

Яйце. Форма довгасто-овальна. Колір червоний. Довжина – 0,12 мм, ширина – 0,07 мм. Оболонка яйця без вираженої структури.

Личинка. Довжина – 0,16 мм. Форма широкоовальна. Забарвлення червоне. Гладкі шкірні покриви не мають сітчастої складчастості. Має три пари ніг. Німфа у розвитку проходить два віку. Протонімфа і дейтонімфа відрізняються від личинки подовженою формою тіла і наявністю четвертої пари ніг. Довжина протонімфи – 0,22 мм, дейтонімфи – 0,28 мм.

Вихід запліднених самок з місць зимівлі починається з початком потепління. Спочатку кліщі скупчуються на плодушках і біля основи бруньок, які нерозкрилися. Тут шкідники чекають появи молодого листя, переходять на його нижню сторону і приступають до харчування і відкладання яєць. Масовий вихід кліщів цього виду із зимівлі спостерігається при стійкому переході середньодобової температури повітря через +12°C і збігається з фенофазу «рожевого бутона» у яблуні та айви. Триває зазвичай 5-8 діб. Тривалість життя самок – від 8 до 56 днів, у зимуючих – близько 300 днів (початок вересня – середина липня).

В умовах Криму кліщ дає два покоління. Перше розвивається з початку травня до середини липня, а друге – з середини липня до першої декади вересня. Наявність самців в популяції спостерігається з початку липня до осені.

Період спарювання: при розвитку двох поколінь проходить двічі за вегетаційний період – в середині і в кінці літа. Самки другого покоління приступають до відкладання яєць на п'ятий-шостий день після відродження. Яйця відкладаються по одному через два-три, іноді чотири дні. Дуже рідко спостерігається кладка яєць протягом двох-трьох днів поспіль. Плодючість коливається в середньому від 18 до 20 штук при максимумі 35 штук. Яйце дозріває повільно.

Зимують самки другого покоління. Самці з настанням несприятливих умов не йдуть з листя і гинуть при зниженні температури до мінусової.

Розвиток шкідника від яйця до статевозрілої самки при температурі +19…+21°C проходить за 49,4 дня. Підвищення середньодобової температури до +23…+25°C скорочує цей період до 38,4 дня. Розвиток самців проходить на 4-5 днів швидше.