Ріпаковий листоїд

  • Українська назва: Ріпаковий листоїд
  • Російська назва: Рапсовый листоед
  • Латинська назва: Entomoscelis adonidis Pall.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

ріпакового листоїда (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

 

 

0

 

 

0

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Ріпаковий листоїд

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Листоїди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, ріпак, редиску, брукву, гірчицю та інші капустяні рослини.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – імаго грубо обгризають листки, а личинки їх скелетують, об'їдають з країв або вигризають овальні дірочки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця на поверхні ґрунту або в самих верхніх його шарах.

Заходи з захисту Ріпаковий листоїд

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту. Знищення бур’янів з родини Капустяних. Розпушування ґрунту в міжряддях.

2. Хімічні. У разі заселення шкідником 10% рослин і за середньої щільності 5-6 і більше особин на одну рослину проводять обприскування інсектицидами.

Морфологія Ріпаковий листоїд

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Степовій і Лісостеповій зонах України.

Імаго розміром 7-10 мм, видовжено-овальної форми; зверху жовтувато-червоний з поздовжніми чорними смугами по шву та по середині надкрил; щиток, середня частина передньоспинки та 11-ти членикові вусики чорні.

Яйце розміром 2,0-2,5 мм, коричнево-червоне, довгасте; поверхня його жорстка.

Личинка завдовжки 13-16 мм, спинна поверхня коричнево-бура, черевце вохряно-жовте; тіло вкрите темними бородавками й горбками, на яких розміщені щетинки (при доторкуванні з бородавок виділяється їдка липка речовина).

Лялечка розміром 9 мм, жовтувато-червона.

Личинки вилуплюються на півдні – на початку квітня, на півночі – у першій декаді травня, живляться на капустяних бур’янах, найчастіше на різних видах сухоребриків (Sisymbrium). У разі масового розмноження пошкоджують культурні рослини (капусту, редиску та ін.), виїдають м’якуш листків, залишаючи товсті жилки.

Личинки розвиваються 15-28 діб. Заляльковуються у ґрунті на глибині 5-8 см у щільних коконах. Лялечка розвивається 14-20 діб. Наприкінці травня – у червні виходять жуки, які живляться листям, квітками і стручками різних капустяних рослин. Влітку за високих середньодобових температур повітря жуки зариваються в ґрунт на глибину 15-20 см, де знаходяться до осені в стані літнього спокою.

Наприкінці серпня – у вересні жуки виходять на поверхню ґрунту, живляться різними капустяними рослинами, потім спаровуються. Самки відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту з серпня по листопад. Плодючість – 180-250 яєць.

Крім ріпакового листоїда шкоди капустяним культурам завдають капустяний листоїд – Phaedon cochleariae F., гірчаковий листоїд – Colaphellus sophiae Schall. та інші, які зимують у стадії жука в ґрунті і мають одну генерацію.