Ріпаковий пильщик (трач)

  • Українська назва: Ріпаковий пильщик (трач)
  • Російська назва: Рапсовый пилильщик
  • Латинська назва: Athalia rosae L.

Класифікація:
  • Ряд: Перетинчастокрилі
  • Родина: Справжні пильщики
  • Пік активності: Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

ріпакового пильщика (трача) (кількість поколінь – 2-3)

 

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Ріпаковий пильщик (трач)

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, ріпак, брукву, редиску, ріпу, редьку, турнепс та інші капустяні рослини.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. На гірчиці несправжньогусениці пошкоджують також квітки, зав’язь та недозрілі плоди.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – личинки-еонімфи, які завершили живлення, в коконі у ґрунті, на глибині 7-15 см.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – масово з’являється за вологої погоди.

Заходи з захисту Ріпаковий пильщик (трач)

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Глибока зяблева оранка ґрунту. Знищення бур’янів. Можливе використання принадливих посівів капустяних культур з подальшою їх хімічною обробкою. Дотримання сівозмін.

2. Біологічні. Обробка біопрепаратом Лепідоцид.

3. Хімічні. Обов'язкова обробка насіння системними інсектицидами. Обробка інсектицидами доцільна при заселенні 10% рослин із середньою чисельністю 3-5 несправжньогусениць на одну рослину.

Морфологія Ріпаковий пильщик (трач)

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно, найчисленніший у Степовій зоні й Криму.

Імаго розміром 6-8 мм, яскраво-помаранчевий, блискучий, голова й вусики чорні, на спині дві ромбоподібні чорні плями; дві пари прозорих крил із жовтуватою основою; черевце рудувато-жовте, коротке, заокруглене на верхівці у самця і загострене у самки.

Яйце розміром 0,8-1,0 мм, овальне, світло-жовте, напівпрозоре.

Личинка несправжньогусениця завдовжки 20-25 мм, 22-ти нога, тіло поперечнозморшкувате, брудно-зелене, без шипів і щетинок, по спині й боках проходять поздовжні синьо-бурі смуги.

Лялечка відкрита, розміром 7-8 мм, жовтувато-біла, розміщена в бурому коконі циліндричної форми.

Після перезимівлі у квітні личинки-еонімфи заляльковуються. Через 8-15 діб вилітають дорослі пильщики і додатково живляться на квітках капустяних та зонтичних рослин. Літ імаго першого покоління триває наприкінці травня – на початку червня. Після спаровування самка за допомогою пильчастого яйцекладу надпилює епідерміс з нижнього боку листка вздовж жилок і відкладає в середину надрізів по одному яйцю. Місця з відкладеними яйцями добре помітні за дрібним здуттям на пластинці листків. Плодючість – 250-300 яєць. У прохолодну і дощову погоду літ і відкладання яєць у пильщиків припиняються, а в разі затяжної негоди вони гинуть, не відклавши яєць. У теплу погоду через 6-11 діб вилуплюються личинки, які активно живляться.

Розвиток несправжньогусениць залежно від погодних умов триває 25-50 діб. За цей час вона проходить 6 віків.

Заляльковуються у ґрунті в щільному коконі на глибині 7-15 см. Через 9-14 діб виходять імаго другого покоління. В Криму в окремі роки частково розвивається третє покоління шкідника. Відмічено, що невелика частина личинок першого покоління впадає в діапаузу до весни наступного року.