Щитоноска бурякова

  • Українська назва: Щитоноска бурякова
  • Російська назва: Щитоноска свекловичная
  • Латинська назва: Cassida nebulosa L.

Класифікація:
  • Ряд: Твердокрилі
  • Родина: Листоїди
  • Пік активності: Травень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+++++

+

+

 

 

0

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Щитоноска бурякова

Види, які пошкоджуються – вузький олігофаг; харчування жуків і личинок відбувається на декількох видах рослин родини Амарантових: лободі білій (Chenopodium album L.), лободі сизій (Chenopodium glaucum L.), лободі садовій (Atriplex hortensis L.), буряках.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – личинки молодших віків виїдають на листі виразки. Імаго й личинки старших віків прогризають наскрізні отвори у листі.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – статево недозрілі жуки у рослинній підстилці, найчастіше в чагарниках і розріджених деревних насадженнях.

Заходи з захисту Щитоноска бурякова

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Знищення бур’янів з родини лободових на бурякових полях і прилеглих до них ділянках.

2. Хімічні. Економічний поріг шкодочинності на початку сходів буряків становить 0,5-1,2 жука/м2; у фазі 2-6 листків – 10 личинок на одну рослину. У разі перевищення цього порогу потрібна обробка інсектицидами.

Морфологія Щитоноска бурякова

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго розміром 6-7 мм, зверху іржаво-коричневого кольору, іноді бурувато-зеленого з чорними плямами на надкрилах; краї передньоспинки і надкрила сильно розпластані; знизу чорного кольору.

Яйце 0,4-0,5 мм, овальне, світло-жовте, зверху вкрите слизом, що застигає у вигляді прозорої плівки.

Личинка розміром 7-8 мм, жовтувато-зелена з рудуватою головою; плоска й широка, з 17 парами зазубрених шипоподібних виростів, з яких задня найдовша; задній кінець тіла личинка тримає дещо піднятим і носить на ньому шкурки після линяння та екскременти.

Лялечка розміром 6,5 мм, яскраво-зелена, плоска, з п’ятьма зазубреними лопатями по боках, з темною довгою смугою на спині й двома жовтими смугами по боках.

Вихід жуків із місць зимівлі спостерігається у квітні. У теплі години дня жуки перелітають у місця зосередження – ділянки, зарослі бур’янами (лобода, лобода біла), де і живляться.

З підвищенням температури та за недостатньої вологості жуки в значній кількості збираються на болотах, пошкоджуючи калюжницю. На 5-8-му добу після початку додаткового живлення жуки спарюються. Відкладають яйця на нижній і верхній поверхнях листка характерними купками, по 8-20 яєць у кожній, і заливають їх швидко застигаючим слизом, який невдовзі перетворюється на жовтувату напівпрозору плівку. Яйцевідкладання триває 14-20 діб. Плодючість становить 150-210 яєць. Ембріональний розвиток завершується за 4-6 діб.

Личинки відроджуються у другій половині травня-червні. Залежно від погодних умов розвиток личинок триває від 15 до 30 діб, проходячи за цей час п’ять віків.

Заляльковуються личинки відкрито, на листі кормових рослин. Личинка прикріплюється до листка заднім кінцем тіла, скидає линяльну шкурку і перетворюється на лялечку. Тривалість розвитку лялечки – 8-12 діб.

У Лісостепу й Степу України поява жуків спостерігається у другій половині червня – на початку липня. Упродовж 12-16 діб вони активно живляться на рослинах, після чого спарюються і відкладають яйця.

Личинки другого покоління живляться буряками і, завершивши розвиток, приблизно у другій половині серпня заляльковуються. Новоутворені жуки після 10-12-ти денного додаткового живлення (у вересні) мігрують у місця зимівлі.