Стручкова (обпалена) вогнівка

  • Українська назва: Стручкова (обпалена) вогнівка
  • Російська назва: Крестоцветная опаленная огневка
  • Латинська назва: Evergestis extimalis Scop.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

стручкової (обпаленої) вогнівки (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

 

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Стручкова (обпалена) вогнівка

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Вогнівки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпак, ріпу, гірчицю.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці, що вилупилися з яєць, проникають усередину стручка і живляться недозрілим насінням. Знищивши насіння в одному стручку, гусениці переходять в інші, прогризають у них отвори і стягують їх павутинками.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – гусениці всередині кокона у ґрунті на глибині до 15 см.

Заходи з захисту Стручкова (обпалена) вогнівка

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Культивація й глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів.

2. Хімічні. У разі виявлення пошкоджень – обробка рослин інсектицидами.

Морфологія Стручкова (обпалена) вогнівка

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 20-28 мм; передні крила широкі, світло-жовті з двома темно-коричневими навскісними лініями і темною бахромою; задні крила жовто-білі з темно-коричневою бахромою.

Яйце розміром 0,4-0,5 мм, видовженоовальної форми, блідо-жовте.

Личинка. Гусениця завдовжки 15-18 мм, жовтувато-зеленого кольору, з темними крапками на тілі й сірою смугою по боках; голова і роздвоєний потиличний щиток чорні.

Лялечка розміром 9-11 мм, покрита, коричневого кольору, в щільному павутинному коконі.

Навесні гусениці заляльковуються. У травні з’являються метелики. Самки відкладають яйця по 5-8 шт., черепицеподібно, на стручки бур’янів і культурних рослин із родини Капустяних.

Наприкінці червня гусениці заляльковуються в коконах на рослинах або у поверхневому шарі ґрунту. Частина гусениць у ґрунті впадає в стан діапаузи і залишається на зимівлю.

Наприкінці липня народжуються метелики другого покоління, які літають до середини серпня. Гусениці цього покоління найчастіше розвиваються на насінниках капусти й редьки. Наприкінці серпня – на початку вересня дорослі гусениці мігрують у ґрунт на зимівлю.