Теплична білокрилка

Класифікація шкідника – ряд Рівнокрилі

родина Білокрилки

Види, які пошкоджуються – завдає значної шкоди огіркам, томатам, перцю, баклажанам, салату, селері, кабачкам, капусті, суниці, а також декоративним культурам. Як небезпечний шкідник відмічається на 27 видах рослин, а взагалі може пошкоджувати 200 видів рослин із 82 ботанічних родин.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку, що спричиняє пожовтіння листкової пластинки. При значній чисельності популяції і сильному пошкодженні рослини відстають у строках цвітіння, плодоутворення і достигання плодів, знижується врожайність. Крім безпосередньої шкоди, завданої комахами, на стан рослин негативно впливають і сажисті гриби, які поселяються на цукристих виділеннях личинок білокрилки.

Необхідно відзначити, що саме ця комаха є переносником багатьох вірусних захворювань.

Кількість поколінь – 10-16.

Зимуюча стадія – розповсюджується з посадковим матеріалом з теплиць, так як в наших умовах її зимівля в ґрунті неможлива, низьких температур комаха не переносить.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – жарка погода та нестача вологи.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Для попередження появи білокрилки рекомендується: знищення бур'янів в теплицях і оранжереях і поблизу них; профілактичні огляди; дотримання профілактичних, організаційно-господарських та агротехнічних заходів з попередження проникнення комахи в приміщення теплиць і оранжерей. Дотримання агротехніки і технології вирощування рослин.

2. Біологічні. Застосування біологічних засобів, що регулюють чисельність білокрилки (наприклад грибних біопрепаратів вертициліну і ашерсонії.).

3. Механічні. Використання клейких пасток жовтого кольору.

4. Хімічні. Передбачають обприскування рослин різними пестицидами протягом вегетаційного періоду. Хімічну боротьбу починають відразу при виявленні шкідника. Рекомендовано використання пестицидів в суміші з прилипачем.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні в закритому ґрунті поширена всюди.

Імаго 1-1,5 мм завдовжки, з 7-ми члениковими вусиками, блідо-жовтого або блідо-коричневого забарвлення, з довгастим тілом і двома парами вузьких борошнисто-білих крил, облямованих волосками; на першій парі крил є дві поздовжні жилки, верхівка верхньої жилки з чотирма щетинками.

Яйце до 0,24 мм завдовжки, зеленувато-жовте, довгасте, з коротким стебельцем. Яйця самка розміщує купками у вигляді кільця по 10-20 шт. на нижньому боці молодих листків. Середня плодючість самок – 130 яєць. Тривалість ембріонального розвитку залежно від температури коливається від 7 до 13 діб.

Личинка білувата, пізніше блідо-жовта, безкрила, з червоними очима, видовжено-овальна, вкрита шипиками й восковими виділеннями у вигляді бахроми та двома нитками на кінці тіла. Личинки четвертого віку, або німфи, 0,8 мм завдовжки, плоскі, овальні, рухливі.

Тривалість розвитку одного покоління білокрилки за оптимальних умов (температура повітря +21…+23°С, відносна вологість повітря 63-75%) становить 23-25 діб. Тривалість життя дорослої комахи безпосередньо залежить від виду кормової рослини. На баклажанах вона становить 35 діб, а на огірках, томатах і перці – відповідно 19, 14 і 4 доби.

У теплицях, оранжереях розвивається цілий рік, віддає перевагу вологим, тінистим місцям. Влітку теплична білокрилка мігрує з теплиць на прилеглі до них ділянки і розмножується на різних культурних рослинах та бур’янах.

Шкоди завдають личинки, німфи та імаго, живлячись соком рослин; при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби (Cladosporium sp.). Грибний наліт утруднює асиміляцію листками вуглекислого газу і призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають.