Зелений бруквяний барид

  • Українська назва: Зелений бруквяний барид
  • Російська назва: Барид зелёный (брюквенный)
  • Латинська назва: Baris coerulescens Scop.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень

Де спостерігаються симптоми:
На коренях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

зеленого бруквяного барида (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

+

+

+

0

+

0

+

0

+

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Зелений бруквяний барид

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Довгоносики

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, ріпу, брукву.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – імаго живляться сходами рослин, личинки живуть в корені або качані і ушкоджують рослини зсередини.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – імаго зимують в ґрунті, в місцях відродження, на глибині до 5-10 см. Більшість не заглиблюється далі 5 см. Можуть зимувати в кочеригах капусти.

Заходи з захисту Зелений бруквяний барид

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Прибирання з полів качанів і рослинних решток, лущення й глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів із родини капустяних.

2. Хімічні. При заселенні 10% рослин і чисельності 1-2 жуки на одну рослину потрібно до початку відкладання яєць баридами обробити поля інсектицидами.

Морфологія Зелений бруквяний барид

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється повсюдно, найчисленніший у Поліссі та Лісостеповій зоні.

Імаго розміром 3,5-4,5 мм, темносиньо-зеленого кольору з металевим відблиском, на надкрилах тонкі боріздки, передньоспинка з гладенькою середньою лінією. Головотрубка зігнута, не підгинається під груди.

Яйце розміром 0,6-0,9 мм, овальне, біле з матовим відтінком.

Личинка довжиною 5-10 мм, безнога, білувата, дугоподібно зігнута, голова жовта.

Лялечка завдовжки 8-9 мм, біла.

Виходять імаго рано навесні, коли верхній шар ґрунту прогрівається до +7…+9°С. Живляться сходами бур’янів, а згодом культурних капустяних рослин. Вони вигризають ямки на стеблах, листках, верхівкових бруньках. Пошкоджені ділянки рослин жовтіють, пізніше на них утворюються брунькоподібні нарости. На листках вигризено численні отвори. Пошкоджені жуками молоді рослини відстають у рості, а в разі значного ушкодження – гинуть.

Наприкінці квітня – на початку травня самки відкладають яйця в ямки, які вони вигризають у стеблах, черешках листків та верхівкових бруньках. Яйцекладка триває до середини червня. Плодючість – до 100 яєць. Через 6-11 діб вилуплюються личинки, які живляться всередині рослин, переважно в стеблах. Пошкоджена рослина відстає у рості, знижується її урожай. При високій чисельності шкідника спостерігається загибель рослин.

Личинки розвиваються впродовж 25-30 діб і заляльковуються всередині кочериг. Оптимальна температура для розвитку стадії лялечки + 20°C. При середньодобовій температурі повітря + 12…+13°C розвиток лялечки зупиняється. Личинки і лялечки, які не встигають перетворитися в молодих імаго і залишаються в кочеригах, взимку гинуть. Тривалість розвитку лялечки – 20-30 днів.

Імаго відроджуються при температурі +20°C у липні-серпні, виходять з кочериг і зариваються в грунт на глибину 5-10 см, де і зимують. Можуть залишатися на зиму в капустяних кочеригах.

Супровідними видами є чорний капустяний барид – Baris carbonaria Boh., смоляно-чорний барид Baris laticollis Marsh., ріпаковий барид – Baris chlorizans Germ.