- Українська назва: Золотиста картопляна нематода
- Російська назва: Золотистая картофельная нематода
- Латинська назва: Globodera rostochiensis (Woll.) Behr.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Травень - Червень
Фенологічний календар розвитку
золотистої картопляної нематоди (кількість поколінь – 1)
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Яйце Личинка Імаго Яйце Личинка |
● ─ |
● ─ |
─ |
─ + |
─ + |
+ |
+ ● ─ |
+ ● ─ |
+ ● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
● ─ |
Класифікація шкідника – клас Нематоди (Круглі черви)
ряд Тиленхіди
родина Гетеродерові
Види, які пошкоджуються – паразитує на коренях картоплі, томатів, баклажанів, уражує інші рослин з родини Пасльонові.
Шкодочинна стадія – імаго (самка), личинка.
Тип пошкодження – розвиток нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Пригнічення уражених рослин починається відразу після появи сходів. Листя і стебел утворюється мало, а ті що утворилися жовтіють і в'януть. Життєдіяльність личинок всередині коренів призводить до порушення надходження поживних речовин і води в рослини. Через це бульби утворюються дрібні, недорозвинені.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – цисти, які містять яйця та личинки.
Умови, які сприяють розвитку шкідника – оптимальна температура розвитку +15…+20°C. Активному розмноженню і розвитку нематоди сприяє волога погода з рясними опадами, легкі ґрунти.
Заходи захисту від шкідника:
1. Карантинні. Забороняється ввезення зараженого садивного матеріалу і ґрунту з регіонів розповсюдження захворювання; карантинний огляд та лабораторна експертиза; обстеження посадок картоплі у період вегетації для виявлення захворювання; запровадження особливого карантинного режиму; вивезення продукції рослинного походження з ураженої зони при дотриманні встановлених вимог.
2. Агротехнічні. Використання в сівозміні культур, що не уражуються (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави); заміна сприйнятливих сортів картоплі на стійкі: Доброчин, Пролісок, Берегиня, Водограй, Слов'янка, Молодіжна, Західна.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Золотиста картопляна нематода – об'єкт зовнішнього і внутрішнього карантину. В Україні розповсюджена в переважній більшості на присадибних ділянках громадян в 116 районах, 14 областей України: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській.
Імаго. Самка нерухома, куляста з червоподібним головним кінцем (0,38-1,07 х 0,27-0,96 мм), самець червоподібний, довжина тіла до 1,2 мм. Яйця брунькоподібні (100 х 45 мікрон в середньому).
Личинка 1 і 2 віків (450 х 23 мікрон) червоподібні, згорнуті в яйці. Личинки 3 і 4 віків пляшковидні внаслідок потовщення середньої частини тіла.
Нематоди паразитують в корінні. При їх масовому заселенні затримується ріст і розвиток рослин. Пригнічені «пальмоподібні» кущі картоплі розташовані на полях вогнищами – “проплішинами". Такі рослини утворюють лише кілька дрібних бульб, а коріння їх розмочалене. Наприкінці вегетації на них виявляються золотисті "крупинки". Це – цисти нематоди, які восени відпадають в грунт. У них знаходяться до декількох сотень яєць і личинок 2 віку (інвазійні). Навесні при температурі ґрунту близько +6°С і при стимуляції виділеннями коренів рослин-господарів личинки в масі виходять з цист в грунт, знаходять і інвазують їх. Пересуватися вони можуть лише у вологому ґрунті на відстань до 30 см. У коренях вони стають нерухомими, харчуються, линяють і розвиваються в личинок 3 і 4 віків, а останні – в білих самок або прозорих самців. Останні через розрив кори кореня виходять в грунт, знаходять і запліднюють самок і гинуть. Самки продукують яйця, які залишаються всередині їх тіла. У них розвиваються личинки 1, а потім 2 віку. До кінця вегетації рослин самки перетворюються в цисти: внутрішні органи відмирають, зовнішні покриви тверднуть, колір стає золотистим, а потім – коричневим.
Найбільш сприятливі для життя райони з помірним кліматом і поля з легкими ґрунтами. Такі фактори, як пористість ґрунту і наявність вологи в ньому, важливі в період пересування личинок до коріння.
Вид екологічно пластичний, що обумовлено здатністю інвазійних личинок перебувати в анабіозі в цистах до 10 років за відсутності рослин-господарів (картопля, томат, баклажан), сухості ґрунту і несприятливих температурах.
Картопляна нематода особливо значної шкоди завдає на присадибних ділянках і на полях із скороченою спеціалізованою сівозміною, де картопля вирощується беззмінно або повертається на попереднє місце на другий-третій рік. Втрати врожаю можуть складати 30-80%.
Розповсюджується картопляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, перед усім бульбами картоплі, із ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, цибулинах, а також сільгоспінвентарем, ногами людей та тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.