Золотиста картопляна нематода

  • Українська назва: Золотиста картопляна нематода
  • Російська назва: Золотистая картофельная нематода
  • Латинська назва: Globodera rostochiensis (Woll.) Behr.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На коренях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

золотистої картопляної нематоди (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

Личинка

 

 

+

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Золотиста картопляна нематода

Класифікація шкідникаклас Нематоди (Круглі черви)

ряд Тиленхіди

родина Гетеродерові

Види, які пошкоджуються – паразитує на коренях картоплі, томатів, баклажанів, уражує інші рослин з родини Пасльонові.

Шкодочинна стадія – імаго (самка), личинка.

Тип пошкодження – розвиток нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Пригнічення уражених рослин починається відразу після появи сходів. Листя і стебел утворюється мало, а ті що утворилися жовтіють і в'януть. Життєдіяльність личинок всередині коренів призводить до порушення надходження поживних речовин і води в рослини. Через це бульби утворюються дрібні, недорозвинені.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія –  цисти, які містять яйця та личинки.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – оптимальна температура розвитку +15…+20°C. Активному розмноженню і розвитку нематоди сприяє волога погода з рясними опадами, легкі ґрунти.

Заходи з захисту Золотиста картопляна нематода

Заходи захисту від шкідника:

1. Карантинні. Забороняється ввезення зараженого садивного матеріалу і ґрунту з регіонів розповсюдження захворювання; карантинний огляд та лабораторна експертиза; обстеження посадок картоплі у період вегетації для виявлення захворювання; запровадження особливого карантинного режиму; вивезення продукції рослинного походження з ураженої зони при дотриманні встановлених вимог.

2. Агротехнічні. Використання в сівозміні культур, що не уражуються (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави); заміна сприйнятливих сортів картоплі на стійкі: Доброчин, Пролісок, Берегиня, Водограй, Слов'янка, Молодіжна, Західна.

Морфологія Золотиста картопляна нематода

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Золотиста картопляна нематода – об'єкт зовнішнього і внутрішнього карантину. В Україні розповсюджена в переважній більшості на присадибних ділянках громадян в 116 районах, 14 областей України: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській.

Імаго. Самка нерухома, куляста з червоподібним головним кінцем (0,38-1,07 х 0,27-0,96 мм), самець червоподібний, довжина тіла до 1,2 мм. Яйця брунькоподібні (100 х 45 мікрон в середньому).

Личинка 1 і 2 віків (450 х 23 мікрон) червоподібні, згорнуті в яйці. Личинки 3 і 4 віків пляшковидні внаслідок потовщення середньої частини тіла.

Нематоди паразитують в корінні. При їх масовому заселенні затримується ріст і розвиток рослин. Пригнічені «пальмоподібні» кущі картоплі розташовані на полях вогнищами – “проплішинами". Такі рослини утворюють лише кілька дрібних бульб, а коріння їх розмочалене. Наприкінці вегетації на них виявляються золотисті "крупинки". Це – цисти нематоди, які восени відпадають в грунт. У них знаходяться до декількох сотень яєць і личинок 2 віку (інвазійні). Навесні при температурі ґрунту близько +6°С і при стимуляції виділеннями коренів рослин-господарів личинки в масі виходять з цист в грунт, знаходять і інвазують їх. Пересуватися вони можуть лише у вологому ґрунті на відстань до 30 см. У коренях вони стають нерухомими, харчуються, линяють і розвиваються в личинок 3 і 4 віків, а останні – в білих самок або прозорих самців. Останні через розрив кори кореня виходять в грунт, знаходять і запліднюють самок і гинуть. Самки продукують яйця, які залишаються всередині їх тіла. У них розвиваються личинки 1, а потім 2 віку. До кінця вегетації рослин самки перетворюються в цисти: внутрішні органи відмирають, зовнішні покриви тверднуть, колір стає золотистим, а потім – коричневим.

Найбільш сприятливі для життя райони з помірним кліматом і поля з легкими ґрунтами. Такі фактори, як пористість ґрунту і наявність вологи в ньому, важливі в період пересування личинок до коріння.

Вид екологічно пластичний, що обумовлено здатністю інвазійних личинок перебувати в анабіозі в цистах до 10 років за відсутності рослин-господарів (картопля, томат, баклажан), сухості ґрунту і несприятливих температурах.

Картопляна нематода особливо значної шкоди завдає на присадибних ділянках і на полях із скороченою спеціалізованою сівозміною, де картопля вирощується беззмінно або повертається на попереднє місце на другий-третій рік. Втрати врожаю можуть складати 30-80%.

Розповсюджується картопляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, перед усім бульбами картоплі, із ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, цибулинах, а також сільгоспінвентарем, ногами людей та тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.