Червиця в’їдлива

  • Українська назва: Червиця в’їдлива
  • Російська назва: Древесница въедливая
  • Латинська назва: Zeuzera pyrina L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

червиці в’їдливої (кількість поколінь – 1 в два роки)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка 1-го року

Личинка 2-го року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

0

+

0

+

0

+

0

+

0

+

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Червиця в’їдлива

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Червиці

Види, які пошкоджуються – всі плодові культури, надає перевагу яблуні, груші, абрикосу, листяним лісовим породам дерев.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – прогризання ходів в гілках, стовбурі. Ходи, пророблені гусеницями в черешках листків і пагонах, спричинюють їх усихання. Пошкоджені гілки часто обламуються, врожай знижується, в разі значних пошкоджень дерева засихають.

Кількість поколінь – 1 в два роки.

Зимуюча стадія – гусениці першого і другого років життя в ходах, проточених у деревині.

Заходи з захисту Червиця в’їдлива

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Вирізування і спалювання приросту поточного року з характерними ознаками пошкодження – пагони, які в’януть і всихають (липень-вересень). Корчування і спалювання загиблих дерев.

2. Хімічні. 1). При слабкому заселенні саду шкідником (до 10 % дерев) потрібно знищити гусениць другого року життя в стовбурах і гілках впорскуванням у ходи інсектициду за допомогою тонкого наконечника, приставленого замість розпилювача до ранцевого обприскувача, або гумової груші. Можна в ходи гусениць заштовхувати ватні тампони, просочені бензином. В обох випадках отвір ходу після введення розчину або тампона замазують глиною.

2). Найефективнішою є обробка дерев інсектицидами в період масового відродження гусениць. Обприскування інсектицидами перед цвітінням і при появі гусениць яблуневої плодожерки другого покоління. При цьому частково знищуються і гусениці червиці, що змінюють місце харчування.

Морфологія Червиця в’їдлива

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно. Особливо шкодочинна в степовій зоні та в Криму.

Імаго. Метелик великих розмірів. Самець з розмахом крил до 50 мм, самка – 60-65 мм. Передні й задні крила білі з розкиданими по них синюватими овальними плямами; на спинному боці грудей шість великих темно-синіх плям; черевце товсте, темно-синє з білими поперечними смугами; у самки закінчується невеликим яйцекладом; ноги синювато-чорні; вусики самки з білуватим пушком; у самця половина вусиків периста.

Яйце розміром 1,2 мм, видовжено-овальне, жовте.

Личинка. Гусениця довжиною до 60 мм, біла з жовтуватим або рожевуватим відтінком, з чорними горбками, вкритими короткими волосками; голова, потиличний і анальний щитки темно-бурі.

Лялечка завдовжки до 30 мм, циліндрична, темно-бура, з рогоподібним відростком між очима; кінець черевця з 10 зубчиками.

Після повторної зимівлі, починаючи з другої половини травня, гусениці розширюють вихідний отвір і роблять вертикальний хід, в якому заляльковуються. Масове заляльковування відбувається у червні-липні. Лялечка розвивається 14-18 діб. Перед виходом метелика лялечка висувається з отвору назовні.

Літ починається наприкінці червня – на початку липня і триває до кінця серпня. Метелики активні у вечірні й нічні години. Самка малорухлива, самці активніші. Запліднена самка відкладає яйця групами (по 20-150) на бруньки, пагони, під кору всихаючих гілок, у старі ходи гусениць, просто на ґрунт. Плодючість – до 2000 яєць. Відроджені через 9-12 діб гусениці розповзаються по дереву, часто повисають на павутинках і вітром розносяться на значні відстані. В цей період відмічається масова їх загибель, особливо у вітряну погоду.

Потрапивши в крону дерев, гусениці вгризаються в черешки листя і молоді пагони, де проточують поздовжні ходи. Вони часто міняють місце свого живлення і поступово, в міру росту переходять із тонких у товщі гілки. До осені кожна гусениця проточує 3-4 ходи. Після першої зимівлі, з квітня і до осені, гусениці вгризаються в деревину стовбура, скелетних гілок і проточують одиночний поздовжній хід, спрямований угору. Линяють сім разів. Заселені дерева легко визначити за скупченням екскрементів на ґрунті та за кінцевими пагонами, які в’януть і всихають.