Цикадка розанова

Види, які пошкоджуються – шкодить шипшині, айві, груші, яблуні, аличі, сливі, вишні, черешні, черемсі, персику, мигдалю, малині, суниці та ін. Основна кормова рослина в природних умовах – шипшина.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку на нижньому боці листкової пластинки. На місці проколу утворюються білі цятки. З верхнього боку пошкодженого листка з’являються бліді розпливчасті плями, які надають поверхні мармурового вигляду, особливо по краях листка. Листя підсихає і скручується. Сильно пошкоджені рослини дають слабкий приріст, у них знижується урожай, плоди дрібнішають, різко падає морозостійкість. Ймовірно, переносить мозаїку троянд.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – яйця в корі молодих пагонів шипшини й троянди, найчастіше біля основи бруньок і розвилок гілок. Незначна частина шкідників може зимувати на яблуні, груші та інших розоцвітих.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – у прохолодні й дощові роки спостерігається масова загибель шкідника від хвороб.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Не допускати насаджень шипшини біля садів та ягідників.

2. Хімічні. У разі виявлення на дереві одного-двох осередків, заселених цикадками, потрібно провести обприскування інсектицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго розміром 3-3,5 мм; тіло вузьке, струнке; надкрила блідо-жовті з зеленуватим перламутровим полиском, перевищують за довжиною черевце; голова спереду широко заокруглена; вусики довгі, щетинкоподібні; очі опуклі, темні; передньоспинка й щиток дещо темніші за крила; задні гомілки чотиригранні, з багатьма шипиками.

Яйце розміром 0,75×0,2 мм, біле, напівпрозоре, павукоподібно вигнуте.

Личинки IV і V віків жовтувато-білі, з добре розвиненими криловими чохликами; рухливі, добре стрибають.

Личинки відроджуються в період розпускання бруньок – наприкінці квітня – на початку травня. Перше покоління розвивається 25-30 діб. Окрилені цикадки впродовж 10-15 діб мігрують з шипшини і троянди на плодові та ягідні культури. На шипшині й троянді розвивається тільки одне весняне покоління. Самки літніх поколінь відкладають яйця в середню й бічні жилки з нижнього боку листка. Плодючість – до 50 яєць. Личинки проходять у своєму розвитку п’ять віків.

Імаго та відроджені личинки проколюють епідерміс з нижнього боку листка, вводять у тканину ферменти слини і висмоктують сік. Імаго трапляються до настання заморозків.

У вересні-жовтні цикадки повертаються на шипшину і троянду, де самка за допомогою яйцекладу робить підковоподібний надріз кори і відкладає одне яйце. Кора в місці відкладання яйця здувається і темніє.