Довгоносик сірий бруньковий (брунькоїд)

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, горобину, та інші плодові культури, а також смородину, суницю, аґрус, малину, виноград і деякі лісові породи (в'яз, березу, тополю, вербу, осику), часто живиться листям кропиви.

Шкодочинна стадія – імаго.

Тип пошкодження – основної шкоди завдають жуки, живлячись бруньками, бутонами і листям. Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв.

Кількість поколінь – 1 в два роки.

Зимуюча стадія – статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті.

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. 1). У присадибних і колективних садах струшування жуків на щити з подальшим їх знищенням. Цей захід доцільно проводити ранньою весною до початку спаровування і відкладання яєць. У насадженнях великої площі вважається недоцільним. 2). Також для боротьби з цим видом ефективне застосування клейових поясів.

2. Біологічні. Приваблення в сад комахоїдних птахів.

3. Хімічні. Економічний поріг шкідливості для довгоносика сірого брунькового становить 14-20 жуків на одне дерево в ловчому поясі в фенофазу зеленого конуса (в період розпускання бруньок). При такій чисельності шкідника потрібно провести обприскування дерев інсектицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширений у Поліссі і Лісостепу України, в Степовій зоні трапляється в стаціях з підвищеним зволоженням.

Імаго розміром 5-7 мм, вкритий мідно-рожевими і сірими лусочками; надкрила яйцеподібні; головотрубка вкорочена, ноги й вусики жовто-бурі, булава вусиків темна; очі великі; перетинчасті крила не розвинені. Жук не літає.

Яйце довжиною 0,8 мм і шириною 0,4 мм, видовженоовальне; молочно-біле.

Личинка розміром 5-6 мм, біла, зі світло-бурою головою; на тілі ряди щетинок і шипиків; у личинок першого віку на черевному боці грудних сегментів три пари довгих щетинок, призначені для пересування в ґрунті.

Лялечка довжиною 5-6 мм, біла.

Жуки виходять за середньодобової температури +10°С на початку набрякання і розпускання бруньок. Піднімаються в крону дерев і живляться впродовж 20-30 діб тільки вдень. На ніч вони спускаються на землю і ховаються в різних укриттях. В середині травня, після запліднення, самки розпочинають відкладання яєць. Яйця відкладають групами по 10-40 штук під пригнутий край верхівки листка. Відкладання яєць триває 8-11 діб. Плодючість – 200-300 яєць. Відроджені через 12-16 діб личинки падають на землю і проникають у ґрунт на глибину до 40-60 см, де живляться дрібними корінчиками дерев, не завдаючи істотної шкоди.

Частина личинок встигає закінчити розвиток протягом першого року життя: восени заляльковується і перетворюється на жуків. Основна маса личинок розвивається протягом двох вегетаційних періодів. Після перезимівлі личинки продовжують розвиток до кінця наступного літа і у серпні заляльковуються в колисочках на глибині 40-60 см. Жуки, що сформувалися у вересні, залишаються в земляних колисочках до весни. Одночасно з жуками зимують личинки першого року. Таким чином, розвиток основної частини популяції триває два роки.