Казарка

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, сливу, аличу, рідше грушу, абрикос, персик, терен, вишню, черешню, айву і мигдаль.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – імаго харчуються бруньками, листям, зеленими пагонами, розетками бутонів і квіток, зав'язями, плодами. Личинки живляться тільки гнилими плодами.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки в ґрунті й статевонезрілі жуки в тріщинах кори та під опалим листям.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Збирання і знищення загниваючих плодів. Обробіток ґрунту під час масового заляльковування личинок і пізно восени після обпадання листя.

2. Хімічні. При чисельності, що перевищує 7-8 жуків на одне дерево, – застосування інсектицидів у фенофазу “відокремлення бутонів” або при пошкодженні 15% бруньок в фенофазі «зеленого конуса».

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго розміром 4-6 мм, з головотрубкою 7-10 мм, малиново-червоний з фіолетово-зеленим блиском; головотрубка, вусики і лапки темно-фіолетові, тіло вкрите рідкими темними волосками; голова разом з очима ширша за свою довжину; передньоспинка за довжиною дорівнює ширині; надкрила довші за свою ширину, з правильними неглибокими крапчастими борозенками.

Яйце розміром 0,9-1,2 мм, овальне, молочно-біле.

Личинка розміром 7-9 мм, жовтувато-біла, дещо вигнута, без ніг, голова темно-коричнева.

Лялечка розміром 6-9 мм, біла з жовтизною, вкрита рідкими волосками, на останньому сегменті хітинова вилка.

Навесні, на початку набрякання бруньок, за середньодобової температури +6…+8°С жуки піднімаються в крону дерев і розпочинають живлення. Вихід жуків із місць зимівлі закінчується до початку цвітіння яблуні. Через 6-8 діб після цвітіння жуки спарюються і починають відкладання яєць. Самка вигризає в зав’язі плода ямку завглибшки 2-3 мм і відкладає на її дно яйце, прикриваючи його недогризками та екскрементами. Поряд з яйцевою камерою вигризає другу камеру і завдає поверхневих пошкоджень шкірочці, вносячи при цьому в м’якуш плода збудника плодової гнилі (Monilia fructigena). Крім того, після відкладання яєць самка підгризає плодоніжку, що прискорює обпадання плода. Тривалість життя жуків – 60-80 діб. Плодючість самки – до 200 яєць.

Відкладання яєць шкідником закінчується в Криму в другій половині червня, у Лісостепу – наприкінці липня. Через 8-9 діб з яєць відроджуються личинки, які живляться гниючим м’якушем плода. Якщо плід не загнив, личинка гине, а на місці відкладання яйця і надгризах утворюються пробкові бородавки.

Живлення личинки триває 25-36 діб, після чого вона залишає плід і переходить у ґрунт на глибину 8-16 см, де і личинок, які розвивалися в плодах яблуні, заляльковується до 50%, а із числа личинок, що розвивалися в плодах сливи, – понад 80%. Личинки, що залялькувалися, через 16-18 діб перетворюються на жуків, які виходять на поверхню і до пізньої осені живляться бруньками, плодами та молодими пагонами. З настанням холодів переходять у місця зимівлі.

Личинки, які залишилися в ґрунті, впадають у діапаузу і заляльковуються у липні-серпні наступного року. Таким чином, одна частина особин казарки має однорічну, друга – дворічну генерацію.