- Українська назва: Клоп грушевий
- Російська назва: Клоп грушевый (грушевая кружевница)
- Латинська назва: Stephanitis pyri F.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Червень - Серпень
Фенологічний календар розвитку
клопа грушевого (кількість поколінь – 2)
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Імаго Яйце Личинка Імаго Яйце Личинка Імаго |
+ |
+ |
+ |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
+ ● ‒ |
+ ● ‒ |
+ ● ‒ + |
‒ + ● |
‒ + ● |
+ ● ‒ |
+ ● ‒ |
+ ● ‒ + |
‒ + |
‒ + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Класифікація шкідника – ряд Напівтвердокрилі
родина Мереживниці
Види, які пошкоджуються – пошкоджує грушу, яблуню, айву звичайну і японську, глід, сливу, абрикос, вишню і персик.
Шкодочинна стадія – личинка, імаго.
Тип пошкодження – личинки та імаго висмоктують сік з нижньої сторони листків. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. У разі значних пошкоджень листя засихає й обпадає, дерева припиняють ріст, плоди стають дрібними і часто обпадають. Знижується зимостійкість дерев.
Кількість поколінь – у Лісостепу – 1, на півдні – в Степовій зоні України та в Криму дають друге покоління.
Зимуюча стадія – імаго серед опалого листя, в тріщинах кори. Особливо багато їх збирається в садозахисних лісонасадженнях.
Умови, які сприяють розвитку шкідника – шкода, якої завдають клопи, найвідчутніша у посушливі роки.
Заходи захисту від шкідника:
1. Агротехнічні. Очищення восени кори з наступним спалюванням очисток. Згрібання і спалювання опалого листя. Зяблева оранка й перекопування пристовбурних смуг.
2. Хімічні. При чисельності понад 200 личинок і німф першої генерації та понад 300 личинок другої генерації на 100 листків – обприскування дерев інсектицидами.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється в Україні повсюдно.
Імаго завдовжки 3-3,5 мм, тіло плоске, округле, з гребенеподібним підвищенням посередині, передньогруди з листоподібними виростами по боках; надкрила листоподібно розширені, світлі, з мереживним малюнком; вусики довгі, тонкі, 4-ри членикові; ноги світло-жовті; очі червоні; у самки є яйцеклад, що складається з двох пилоподібних відростків.
Яйце розміром 0,4 мм, довгасте, колбоподібно вигнуте, сіре, до верхівки дещо загострене.
Личинка завдовжки 0,6-2,3 мм, плоска, довгаста, білувата, з коричневою головою і тонкими довгими шипами по боках тіла.
Із місць зимівлі клопи виходять досить пізно, після розпускання листя в яблуні та груші, з’являючись на деревах на півдні наприкінці квітня – на початку травня, в Лісостепу – в середині травня. В теплу погоду здатні перелітати на значні відстані. Додатково живляться, висмоктуючи сік із листя. Зимуючі самки живуть довго, у зв’язку з чим відкладання яєць триває 1,5-2 міс. Плодючість становить у середньому 200-300 яєць. Самки відкладають яйця групами по 7-10 штук з нижнього боку листків, вводячи їх у тканину за допомогою яйцекладу. Ембріональний розвиток триває у Лісостепу 28-35, на півдні – 20-28 діб.
Масове відродження личинок відбувається у Лісостепу в липні, на півдні – в середині червня. Після відродження личинки скупчуються в тісну групу на нижньому боці листка і, залишаючись малорухливими, висмоктують соки. Це місце з часом окреслюється білуватою плямою. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. Личинки розвиваються впродовж 20-25 діб, проходячи шість віків.
У Лісостепу імаго, що з’явилися, продовжують живитися і з настанням холодів переходять у місця зимівлі. У Степовій зоні України та в Криму дають друге покоління, розвиток якого відбувається у липні-серпні.