Клоп грушевий

Класифікація шкідника – ряд Напівтвердокрилі

родина Мереживниці

Види, які пошкоджуються – пошкоджує грушу, яблуню, айву звичайну і японську, глід, сливу, абрикос, вишню і персик.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – личинки та імаго висмоктують сік з нижньої сторони листків. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. У разі значних пошкоджень листя засихає й обпадає, дерева припиняють ріст, плоди стають дрібними і часто обпадають. Знижується зимостійкість дерев.

Кількість поколінь – у Лісостепу – 1, на півдні – в Степовій зоні України та в Криму дають друге покоління.

Зимуюча стадія – імаго серед опалого листя, в тріщинах кори. Особливо багато їх збирається в садозахисних лісонасадженнях.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – шкода, якої завдають клопи, найвідчутніша у посушливі роки.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Очищення восени кори з наступним спалюванням очисток. Згрібання і спалювання опалого листя. Зяблева оранка й перекопування пристовбурних смуг.

2. Хімічні. При чисельності понад 200 личинок і німф першої генерації та понад 300 личинок другої генерації на 100 листків – обприскування дерев інсектицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго завдовжки 3-3,5 мм, тіло плоске, округле, з гребенеподібним підвищенням посередині, передньогруди з листоподібними виростами по боках; надкрила листоподібно розширені, світлі, з мереживним малюнком; вусики довгі, тонкі, 4-ри членикові; ноги світло-жовті; очі червоні; у самки є яйцеклад, що складається з двох пилоподібних відростків.

Яйце розміром 0,4 мм, довгасте, колбоподібно вигнуте, сіре, до верхівки дещо загострене.

Личинка завдовжки 0,6-2,3 мм, плоска, довгаста, білувата, з коричневою головою і тонкими довгими шипами по боках тіла.

Із місць зимівлі клопи виходять досить пізно, після розпускання листя в яблуні та груші, з’являючись на деревах на півдні наприкінці квітня – на початку травня, в Лісостепу – в середині травня. В теплу погоду здатні перелітати на значні відстані. Додатково живляться, висмоктуючи сік із листя. Зимуючі самки живуть довго, у зв’язку з чим відкладання яєць триває 1,5-2 міс. Плодючість становить у середньому 200-300 яєць. Самки відкладають яйця групами по 7-10 штук з нижнього боку листків, вводячи їх у тканину за допомогою яйцекладу. Ембріональний розвиток триває у Лісостепу 28-35, на півдні – 20-28 діб.

Масове відродження личинок відбувається у Лісостепу в липні, на півдні – в середині червня. Після відродження личинки скупчуються в тісну групу на нижньому боці листка і, залишаючись малорухливими, висмоктують соки. Це місце з часом окреслюється білуватою плямою. Пошкоджене листя знебарвлюється, забруднюється клейкими екскрементами й линяльними шкірками. Личинки розвиваються впродовж 20-25 діб, проходячи шість віків.

У Лісостепу імаго, що з’явилися, продовжують живитися і з настанням холодів переходять у місця зимівлі. У Степовій зоні України та в Криму дають друге покоління, розвиток якого відбувається у липні-серпні.