Квіткоїд грушевий

Класифікація шкідника – ряд Твердокрилі

родина Довгоносики

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує грушу і в меншій мірі яблуню.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – імаго пошкоджують листя. Личинки в процесі своєї життєдіяльності знищує плодові бруньки груші. Масовий спалах розмноження квіткоїда грушевого призводить до загибелі значної частини (20-30%.), а іноді і всього врожаю груш.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки, іноді а в північній частині ареалу яйця всередині бруньок.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Специфіка розвитку квіткоїда грушевого змушує звертати особливу увагу на розміщення саду вже на стадії його закладки. Вибирають родючі ґрунти в віддаленні від дикорослих насаджень. Своєчасне рихлення ґрунту, внесення добрив і видалення відмерлих частин рослини дозволяють значно збільшити стійкість дерев до шкідливого впливу жука.

2. Механічні. Струшування жуків з крон з подальшим знищенням – застосуємо тільки на невеликих площах дачних ділянок. Під деревом розстеляють брезент або будь-який інший щільний матеріал і обережними рухами струшують дорослих комах на підготовлену поверхню. Потім комах ретельно збирають і знищують. Час проведення заходу має збігатися з часом виходу імаго з бруньки – приблизно в травні і перед відкладанням яєць (у вересні-жовтні). У будь-який інший час проводити цей захід недоцільно.

3. Біологічні. Приваблення в сад комахоїдних птахів.

4. Хімічні. Обприскування крони і штамба дерев інсектицидами перед відкладанням яєць, тобто у вересні-жовтні. Обприскування можна проводити і ранньою осінню, коли жуки виходять з укриттів для відкладання яєць. Економічний поріг шкідливості для квіткоїда грушевого настає при пошкодженні 15% бруньок в фенофазу зеленого конуса.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширений у Криму та на Закарпатті.

Імаго. Жук коричнево-бурий, яйцевидно-довгастої форми, довжиною 4-5 мм. Голова переходить в довгу, тонку, трохи вигнуту головотрубку. Поперек надкрил проходить широка біла смуга з густих, практично білих волосків. Третій проміжок борозенок надкрил, за основою, трохи розширений і оснащений слабковипуклим чорно-волосистим бугорочком. Вусики і ноги буро-жовті, стегна темні. Самки відрізняються від самців довшою головотрубкою.

Яйце овальне, білого кольору, розміром 0,8-0,7 х 0,6 мм.

Личинка невелика, товста, біла, безнога, злегка вигнута, довжиною 5-6 мм. Головка у личинки маленька, коричнева.

Лялечка жовтувато-біла, довжиною 4-5 мм.

Імаго з'являються на світ у травні з бруньок. Прогризають в них отвір і виходять назовні. Потім жуки залишають крону та в кінці червня вони йдуть в літню діапаузу до осені, ховаючись під корою дерев і в інших укриттях. Жуки з'являються в садах знову в вересні. Період спарювання закінчується відкладанням яєць і відмиранням жуків. У першій половині осені, в вересні-жовтні, самки вигризають в плодових бруньках груш глибоку ямку і відкладають в неї овальні білі яйця, по одному в кожну бруньку. Одна самка може відкласти до 20 яєць. Ембріональний розвиток триває кілька днів – максимум не більше тижня. Іноді яйця зимують в бруньках до весни.

Личинка виходить з яйця і залишається в бруньці на зимівлю. Ранньовесняне (в квітні) пробудження супроводжується інтенсивним харчуванням всередині бруньки. В результаті личинка вигризає внутрішню частину бруньки і в травні заляльковується.

Лялечка перетворюється на дорослу комаху протягом декількох днів, не виходячи з бруньки. Імаго виходять з бруньок в травні, близько п'яти тижнів харчуються листям і до осені йдуть на літній спокій.