Квіткоїд яблуневий

  • Українська назва: Квіткоїд яблуневий
  • Російська назва: Цветоед яблонный
  • Латинська назва: Anthonomus pomorum L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

квіткоїда яблуневого (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

0

+

0

+

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Квіткоїд яблуневий

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Довгоносики

Види, які пошкоджуються – монофаг. Кормова рослина – яблуня. Дуже рідко зустрічається на груші та глоді.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – особливо небезпечні пошкодження бруньок рано навесні, коли жуки вигризають у них глибокі ямки, які нагадують уколи. З таких ранок виступають крапельки соку («плач бруньок»). Личинки живляться тичинками і маточками, вигризають квітколоже, склеюють із середини пелюстки. Бутон не розпускається, буріє і засихає.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – статевонезрілі жуки в щілинах і тріщинах кори, у ґрунті біля кореневої шийки на глибині 2-3 см, під опалим листям.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – особливо шкодочинний у роки з холодною весною, коли період бутонізації триває понад 20 діб і жуки встигають відкласти значну кількість яєць. Шкідник також небезпечний у роки зі слабким цвітінням.

Заходи з захисту Квіткоїд яблуневий

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Своєчасний догляд у вигляді розпушування пристовбурних кіл, знищення опалого листя, осіннє очищення відмерлої кори на підстилки та її спалювання, видалення хворих і сухих гілок призводить до значного зниження чисельності шкідника.

2. Механічні. 1). Це струшування жуків з крони дерева на попередньо розстелений щільний матеріал (брезент або синтетичну плівку). Цей захід доцільно проводити в ранкові години в період виходу комах зі стану зимового спокою при температурі повітря нижче +10°C. До цвітіння дерев рекомендується проведення 3-4 процедур струшування; 2). Ранньою весною біля основи штамба викладають ловчі пояси з соломи та інших матеріалів, оброблені інсектицидними препаратами. Знімають такий пояс тільки після закінчення цвітіння. Як пастки застосовують і клейові пояси. Їх кріплять безпосередньо на стовбур дерева. Подолати таку перешкоду довгоносик не може і гине від відсутності їжі.

3. Біологічні. Передбачає залучення в сад комахоїдних птахів. У першу чергу це синиці, а також повзики, горихвістки, мухоловки та інші.

4. Хімічні. При чисельності понад 40 жуків на одне дерево – обприскування дерев інсектицидами до початку утворення бутонів, або пошкодженні 15% бруньок в тій же фазі розвитку рослини.

Морфологія Квіткоїд яблуневий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго розміром 3,5-5 мм, темно-бурий, вкритий тонкими сірими волосинками; у нижній частині надкрил – коса світла поперечна смуга з чіткою темною облямівкою; головотрубка довга, темна, слабковигнута; колінчасті вусики і ноги червоно-бурі.

Яйце довгасте, водянисто-біле, завдовжки 0,5-0,8 мм.

Личинка розміром 5-6 мм, вигнута, безнога, жовтувато-біла, звужена до заднього кінця, з маленькою темно-коричневою головою.

Лялечка розміром 4-6 мм, блідо-жовта, з двома шипиками на кінці черевця.

Вихід жуків із місць зимівлі починається за середньодобової температури +6°С. При +8…+10°С відбувається масове заселення дерев і активне живлення жуків. Під час розпускання плодових бруньок відбувається парування. В період оголення суцвіття яблуні і до розпушення бутонів – активне відкладання яєць. Під час відкладання яєць самка віддає перевагу бутонам периферійної частини крони дерева, що підвищує шкодочинність, оскільки ця частина крони дає якісніші плоди. Самка вигризає в бутоні отвір і відкладає яйце, розміщуючи його між тичинками. Отвір закриває пробочкою з екскрементів. Залежно від погоди і швидкості розвитку бутонів відкладання яєць триває приблизно 10-20 діб. Плодючість – 50-100 яєць. Через 4-8 діб відроджуються личинки, які завершують свій розвиток за 15-20 діб, проходячи три віки. Личинки заляльковуються там само, всередині пошкодженого бутона.

Розвиток лялечки за температури +15…+18°С триває 9-11 діб, за температури +20…+22°С – 8 діб.

Утворені жуки знаходяться всередині бутона до затвердіння покривів, потім прогризають отвір у ковпачку з висохлих пелюсток і виходять назовні. Масовий вихід жуків відмічається через 8-12 діб після закінчення цвітіння, приблизно в третій декаді травня. Впродовж 20-25 діб жуки вигризають дрібні виразки на плодах, скелетують листя. В середині літа, з настанням сухої і жаркої погоди, ховаються в тріщинах і щілинах кори, розгалуженнях гілок. Восени жуки переходять у місця зимівлі.