Листоблішка грушева

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує грушу.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – личинки та імаго висмоктують сік із бруньок, листя, квітконіжок, пагонів і плодів. Пошкоджені органи недорозвинені, листки та зав’язі обпадають, плоди набувають виродливої форми і дерев’яніють, гілки усихають; відбувається загальне ослаблення дерев. Листоблішка грушева виділяє значну кількість липких цукристих екскрементів (медвяна роса), якими при масовій чисельності шкідника бувають покриті всі дерева і ґрунт пристовбурних кругів. На забрудненій поверхні розвиваються сапрофітні сажисті гриби.

Кількість поколінь – у Лісостепу – 4, на півдні – 5.

Зимуюча стадія – імаго в щілинах і тріщинах кори дерев, під опалим листям.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – суха і жарка погода.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Пізнє осіннє заорювання опалого листя і рослинних решток. Очищення штамбів яблуні від моху, лишайників та відмерлої кори.

2. Хімічні. Критерій чисельності листоблішок, який визначає доцільність обприскування інсектицидами, – понад 10 колоній на 100 пагонів, або 10 колоній на 100 листків, або 5 колоній на 100 квіткових розеток. Листоблішки наступних поколінь гинуть після обробки дерев інсектицидами для захисту від плодожерок та інших шкідників.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Найбільш шкодочинна в Степу України, Криму й Лісостепу.

Імаго розміром 2,5-3 мм, колір тіла від помаранчево-червоного (літня форма) до темно-коричневого, вусики брудно-жовті; щиток середньоспинки оранжевий з жовтизною по кутках; дві пари прозорих крил; задні ноги стрибальні, брудно-жовті, стегна світло-коричневі; черевце темно-коричневе.

Яйце розміром 0,3 мм, видовжено-овальне, з коротким стебельцем; свіжовідкладене – молочно-біле, у подальшому – світло-оранжеве.

Личинка плоска з округлим черевцем, спочатку світло-жовта, пізніше – від жовто-зеленого до коричневого кольору. Німфа 1,6-1,9 мм завдовжки, довгаста, зеленувато-коричнева, вусики 7-ми членикові, крилові чохлики перехресні.

Виходять рано навесні за середньодобової температури -2…-3°С (на Півдні – наприкінці лютого – на початку березня, в Лісостепу – у середині березня). При +5°С починається спарювання, при +10°С – відкладання яєць.

Самки, що перезимували, живуть від 30 до 45 діб. За цей час вони в кілька прийомів з інтервалом 5-6 діб відкладають від 400 до 600 яєць, розміщуючи їх у вигляді ланцюжка біля основи бруньок, на квітконіжках.

Наступні покоління відкладають яйця на листки групами по 20-30 штук. Тривалість ембріонального розвитку залежить від температури навколишнього повітря: при +10°С – 23 дні, при +16°С – 10 днів, а при +22,6°С – 6 днів.

Личинки проникають усередину бруньок, які розпускаються, пізніше переходять на квітконіжки, молоді пагони, черешки листя, зав’язі. Після п’яти линянь перетворюються на імаго, що збігається із закінченням цвітіння груші.

Через 2-3 доби після окрилення листоблішки спарюються і розпочинають відкладання яєць, даючи початок розвитку другого покоління. Плодючість літніх поколінь – 700-1200 яєць із середньодобовою кладкою 20-80 яєць.

Тривалість життя самок літніх поколінь – 18-30 днів. Для розвитку одного покоління потрібна сума ефективних температур 400°С при нижньому порозі +6°С.