Листоїд фіолетовий вільховий (агеластика вільхова)

  • Українська назва: Листоїд фіолетовий вільховий (агеластика вільхова)
  • Російська назва: Листоед ольховый (агеластика ольховая)
  • Латинська назва: Agelastica alni L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

листоїда фіолетового вільхового (агеластики вільхової) (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

+

+

+

+

0

+

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Листоїд фіолетовий вільховий (агеластика вільхова)

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Листоїди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує вільху чорну та сіру, ліщину, березу пухнасту і різні види верби.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – імаго вигризають на листках численні наскрізні отвори, пошкоджують і жилки, а при масовому розмноженні об'їдають м'якуш листка повністю, личинки – скелетують листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – імаго поблизу своїх кормових рослин під обпалими листками, в трухлявих пеньках, у поверхневому шарі ґрунту тощо.

Заходи з захисту Листоїд фіолетовий вільховий (агеластика вільхова)

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. У період заляльковування листоїда (друга половина червня), потрібно проводити перекопування ґрунту.

2. Хімічні. У квітні-травні і липні, в період харчування жуків і личинок необхідно проводити обприскування рослин інсектицидами.

Морфологія Листоїд фіолетовий вільховий (агеластика вільхова)

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Жуки 6-7 мм завдовжки. Тіло зверху блискуче, фіолетово-синє, іноді блідо-зелене, густо вкрите крапками, знизу темно-синє або майже чорне.

Яйце жовте, видовженоеліпсоподібне, поверхня гладенька, блискуча, завдовжки 0,9-1,18 мм, завширшки 0,45-0,55 мм.

Личинка чорна, волосиста, близько 11 мм завдовжки. Тергіти першого-сьомого сегментів черевця розділені двома поперечними борозенками на три поля з трьома поперечними рядами склеритів.

Лялечка 6-7 мм завдовжки, блідо-жовта, овальної форми, очі й щетинки бурі. Перший-сьомий сегменти черевця мають п'ять-шість щетинок, а восьмий – чотири щетинки і по одному шипу з кожного боку.

Навесні, у квітні, жуки виходять із місць зимівлі й розпочинають харчуватися. У травні-червні самки відкладають яйця на нижню поверхню листків купками, по 30-70 у кожній. Плодючість – до 500 яєць. Ембріональний розвиток – 8-12 днів.

Відроджені личинки, починаючи з другої половини травня і до кінця липня, іноді й на початку серпня, скелетують листки. Розвиток личинок – до 30 днів. Личинки заляльковуються у підстилці або в ґрунті на глибині до 5 см. Стадія лялечки – 8-12 днів.

Молоді жуки з'являються на рослинах у кінці червня і на початку липня й живляться до кінця серпня, а іноді й у вересні, після чого йдуть на зимівлю.