Листовійка підкорова (вишнева)

Класифікація шкідника – ряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує абрикос, персик, вишню, черешню, аличу, сливу, мигдаль, горобину, набагато рідше яблуню і грушу.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці харчуються лубом і заболонню. Особливо сильно пошкоджується нижня частина штамба і коренева шийка нижче рівня поверхні ґрунту. Заселені шкідником дерева хворіють, відстають у рості і погано плодоносять. При великій чисельності шкідника відбувається усихання скелетних гілок. Іноді внаслідок кільцевого пошкодження підкорових тканин стовбура гине все дерево.

У місцях пошкоджень з кори стирчать іржаво-червоні пробочки з екскрементів, склеєних павутиною. Із ранок витікає камедь. У деяких сортів вишень і черешень у місцях пошкоджень утворюються напливи й нарости.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці різного віку під корою плодових дерев.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Недопущення розміщення коренів над поверхнею ґрунту.

2. Механічні. Практикується очищення стовбурів від верхнього відмерлого шару кори, з подальшим спалюванням лушпиння, відловлювання метеликів за допомогою феромонних пасток і світлопасток.

3. Хімічні. Обприскування інсектицидами скелетних гілок, стовбурів і кореневої шийки під час масового льоту метеликів, що часто збігається з першою обробкою проти першого покоління плодожерки яблуневої.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 15-18 мм; передні крила з яскравим малюнком зі смуг і плям, що чергуються. Вони складаються із темно-бурих, оранжево-жовтих і металічно-блискучих лусочок; на передньому краї сім добре помітних жовтувато-білих костальних штрихів; ближче до середини крила – оранжева пляма з металічно-блискучими лусочками; задні крила бурувато-коричневі із золотисто-жовтою блискучою бахромою.

Яйце розміром 0,9-1 мм, округле, плоске, червоно-рожевого кольору.

Личинка. Гусениця завдовжки 11-14 мм, напівпрозора, брудно-біла, голова жовта; передньогрудний і анальний щитки бурувато-сірі.

Лялечка завдовжки 7-8 мм, темно-жовта, з чорними очима; кремастер у вигляді невеликої загостреної пірамідки з чотирма гачкуватими щетинками.

Навесні, після перезимівлі, гусениці відновлюють живлення лубом і заболонню, прокладаючи в них звивисті ходи і вистилаючи їх павутиною.

У квітні-травні гусениці заляльковуються під корою в колисочках, обклеєних екскрементами та буровим борошном. Літ метеликів спостерігається з кінця квітня до кінця серпня. Перед вильотом метелика лялечка наполовину висувається з кори. Стадія лялечки навесні триває 2-3 тижні, влітку – 10-12 днів.

Самка відкладає яйця на рівні не вище 50-70 см від поверхні ґрунту в щілини кори, а також в місця поранень і попередніх пошкоджень гусеницями цього ж виду на товстих гілках, штамбах і на головному корінні, розташованому над поверхнею ґрунту. Плодючість – до 100 яєць. Відроджені через 7-9 діб гусениці проникають під кору і там прокладають ходи. Восени з настанням похолодання впадають в діапаузу.

Періоди заляльковування, вильоту метеликів, відкладання яєць та відродження гусениць досить розтягнуті, тому, незважаючи на те, що в році у листовійки підкорової розвивається тільки одне покоління, протягом вегетаційного періоду можна спостерігати всі стадії розвитку комахи практично одночасно.