Листовійка свинцевосмугаста

  • Українська назва: Листовійка свинцевосмугаста
  • Російська назва: Листовертка свинцовополосая
  • Латинська назва: Ptycholoma lecheana L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

листовійки свинцевосмугастої (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

+

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Листовійка свинцевосмугаста

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, вишню, ліщину, глід, черемху, дуб, граб, в'яз, ясен, березу, вільху, липу, вербу, клен, тополю, осику, модрину.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці навесні харчуються бруньками, які розпускаються, потім бутонами, квітками і молодими листочками, сплітаючи по кілька штук в трубки або грудки. Літні гусениці скелетують листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці в щільних коконах з павутини біля основи бруньок, в розвилках тонких гілочок, в тріщинах, щілинах і під відсталою корою.

Заходи з захисту Листовійка свинцевосмугаста

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. Застосування світлопасток для приваблення метеликів.

2. Біологічні. Обприскування дерев біологічними пестицидами.

3. Хімічні. Своєчасне обприскування інсектицидами, інгібіторами синтезу хітину. Економічний поріг шкідливості визначається протягом усього сезону при пошкодженні 25% листя.

Морфологія Листовійка свинцевосмугаста

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 15-26 мм. Передні крила темно-бурого кольору з густим нальотом іржаво-рудого відтінку. Малюнок складається з свинцево блискучих смужок: короткого поздовжнього мазка біля кореня крила, трохи скошеної вузенької поперечної перев'язі і смуги, яка опускається від середини переднього краю крила до торнального кутка і в області осередку клешньовидно роздвоюється. Колір задніх крил темно-бурий. Відзначається яскраво виражений статевий диморфізм в розмірах, формі і забарвленні крил, а також будові геніталій різностатевих особин. Розмах крил самки коливається від 20 до 26 мм, самці дрібніші – від 15 до 20 мм.

Яйце овальне, розміром 1х0,7 мм, за формою сплощено-опукле, жовто-зеленого кольору. Кладка має вигляд черепицеподібної купки овальної форми, від 5 до 10 мм в діаметрі, світло- або жовто-зеленого кольору, може містити від 15 до 180 яєць.

Личинка. Гусениця завдовжки 18-20 мм. Колір покривів брудно-сірий з жовтуватими бічними сторонами. Голова світло-коричнева з парою підковоподібних плям. Передньогрудний щит зеленувато-жовтий, з двома чорними мітками. Колір анального щитка збігається з кольором тіла. Грудні ноги чорні, щитки хет тіла слабо склеротизовані, світлі. Черевні ноги обладнані триярусним вінцем з 60-66 кігтиків, анальні – з 47-58 кігтиками в медіальній підкові.

Лялечка розміром 9-11 мм, темно-коричневого або чорного кольору, матова. Кремастер виглядає як злегка загнута на черевну сторону вузька дрібногорбиста лопать з вісьмома гачковидними щетинками.

Гусениці виходять з місць зимівлі при встановленні температури навколишнього повітря +10°C та починають харчуватися. Заляльковуються в місцях харчування або під загнутим краєм ще не пошкодженого листка. Лялечка розвивається 9-12 днів.

Відродження з лялечки і літ метеликів спостерігається з середини травня до кінця червня. Через два дні після спарювання самки відкладають яйця на верхню сторону листкової пластинки або на тонкі гілочки чагарників і дерев. Плодючість – від 15 до 180 яєць. Розвиток ембріона триває 6-7 діб.

Личинка (гусениця) після відродження скелетує листя, влаштовуючи між ними шовковинні сплетення. Досягнувши другого-третього віку, вона відправляється в місця зимівлі і впадає в діапаузу.