Листовійка-товстунка глодова

Класифікація шкідника – ряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує яблуню, грушу, сливу, черешню, аличу, горобину, глід, терен. Шкодить дубу, ясеню, тополі, осикі, в'язу, клену, березі, липі, ліщині, вербі. Віддає перевагу прорідженим насадженням.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці живляться бруньками, які розпускаються, бутонами й квітками. Гусениці старших віків складають листок навпіл уздовж центральної жилки і скелетують його зсередини, пізніше скріплюють павутинками кілька листків, що утворюють своєрідний комок.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця у заглибленнях кори і розгалуженнях гілок.

Заходи захисту від шкідника:

Такі ж, як і з листовійкою розановою (золотистою).

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 19-26 мм; основне забарвлення передніх крил коричнево-сіре; у самки широка буро-коричнева перев’язь, у самця оксамитові темно-коричневі плями; задні крила бурувато-сірі, у самки з рудуватим нальотом біля верхівки. Розмах крил у самок – 26-27 мм, у самців – 19-21 мм. Малюнок переднього крила самця чіткий, в світлій облямівці, у самок розмитий.

Яйце блідо-жовтого кольору. Виглядає як приплюснутий циліндрик із закругленими вершинами. Висота – 0,7-0,8 мм, товщина – 0,5 мм. У кладці налічується по 20-90 штук. Кріпляться вертикально до субстрату дугоподібними одношаровими рядками, утворюючи плоскі сірувато-коричневі щитки розміром 0,2-0,5 см2. Щитки, які перезимували, набувають білого кольору і нагадують бризки вапна.

Личинка. Довжина гусениці 20-23 мм. Колір темно-сірий або зеленувато-чорний. Голова, грудні ноги, анальний і передньогрудний щити, щити біля основи хет тіла, блискучі. Черевні ноги склеротизовані ззовні і мають триярусний вінець з 52-72 кігтиків, анальні ноги з 47-59 кігтиками, поміщеними в триярусну медіальну підкову.

Лялечка довжиною 13-16 мм. Колір покривів темно-бурий, слабо блискучий. Кремастер має вигляд відтягнутого, не сплющеного, поздовжньо-зморшкуватого, сосочковидного утворення. Озброєний вісьмома щетинками гачкоподібної форми, чотири розташовані на конусоподібній вершині кремастера і по дві – з боків.

Гусениці відроджуються за середньодобової температури +10°С у фазу «висування-відокремлення бутонів» яблуні та починають харчуватися. Живлення гусениць триває 30-40 діб.

Заляльковуються в місцях живлення серед пошкодженого листя. Через 11-16 діб починається виліт метеликів. Літ розтягнутий і триває з кінця травня до кінця липня. Через 3-5 діб починається відкладання яєць. Кладка складається із 20-70 яєць, захищених зверху воскоподібним білим нальотом. Розмір щитків – 0,2-0,5 см2. Плодючість – 170-300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни.