Міль фруктова смугаста

Класифікація шкідника – ряд Лускокрилі

родина Виїмчастокрилі молі

Види, які пошкоджуються – пошкоджує кісточкові породи (в т.ч. персик, мигдаль, абрикос і сливу), маслинку вузьколисту, яблуню і хурму.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці весною спочатку проникають в бруньки, а потім в молоді зелені пагони, вигризаючи їх серцевину. В результаті цього пагони в'януть і засихають. Пізніше гусениці перелазять на інші гілочки і, завдаючи їм таке ж пошкодження, викликають їх загибель. За час свого розвитку одна гусениця може пошкодити 4-5 пагонів.

Гусениці літнього покоління вгризаються в бруньки, пагони і плоди і проточують в них ходи. На пошкоджених пагонах і плодах кісточкових порід утворюються напливи, з яких виділяється камедь з екскрементами гусениць. Пошкоджені плоди передчасно обпадають і загнивають. Величина врожаю і його якість різко знижуються.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – гусениці дуже маленького розміру (довжиною близько 1-1,5 мм) в корі тонких гілок, переважно в розвилках.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Зрізання і спалювання пошкоджених гусеницями зів’ялих пагонів. Розпушування ґрунту під кронами дерев.

2. Механічні. Збір і вивіз з саду падалиці з подальшим її знищенням. Накладання ловчих поясів на стовбури і основні гілки. Відловлювання метеликів за допомогою світлопасток.

3. Хімічні. Обприскування дерев інсектицидами: навесні, перед розпусканням бруньок та через 5-6 днів після закінчення цвітіння. При сильному пошкодженні дерев обприскування повторюють через 13-14 днів, а при температурі вище +20°С застосовують біопрепарат ентобактерін (0,5%). Як і листовійки, міль фруктова смугаста летить вночі на яскраве світло. Тому сигналом для боротьби з цим шкідником є виявлення метеликів в світлопастках.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Пошкоджує дерева щорічно в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, особливо в Криму і в Степовій зоні.

Імаго. Маленький вузькокрилий нічний метелик з розмахом крил 11-14 мм. Передні крила темно-сірі з чорними поздовжніми рисками, що перериваються, задні – сірі, з довгою сріблястою бахромою.

Яйце жовто-біле, овальне.

Личинка. Гусениця червонувато-бура або коричнева, з чорними головою, грудним щитком і грудними ногами. Довжина дорослої гусениці 8- 12 мм.

Лялечка гладенька, коричнева, без кокону. Як правило, знаходиться під корою чи тріщині в корі.

Навесні гусениці прокидаються та розпочинають харчування. Закінчивши живлення, гусениці прогризають отвір в пошкоджених пагонах, виходять назовні і ховаються в щілини кори, сухе листя, під грудочками землі або в ґрунті на глибині 2-10 см і в інших місцях, де плетуть собі павутинні кокони, всередині яких обертаються в лялечку. Стадія лялечки триває 10-12 днів.

В кінці травня-червні з лялечок виходять метелики, які літають в сутінках, відкладаючи яйця на молоді гілки і пагони біля основи бруньок, а також на листя і плоди. Відроджуються гусениці, які вгризаються в бруньки, пагони і плоди і проточують в них ходи. У липні вони заляльковуються, а в кінці липня-серпні починають літати метелики другої генерації, які і відкладають яйця на пагони. Ембріональний розвиток триває 10-15 днів.

Гусениці, які відроджуються до осені, живляться в корі пагонів і залишаються в них зимувати. Розвиток гусениць другого покоління триває 20-25 днів, потім розпочинається діапауза. На півдні частково розвивається третє покоління молі. Метелики третього покоління літають в першій і другій декадах серпня.