Міль глодова кружкова

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, айву, вишню, черешню, сливу, персик, глід, іргу, мушмулу і лісові деревні породи (березу, вільху, горобину).

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці харчуються листям, прокладаючи в паренхімі листка ходи; шкірка листка при цьому залишається цілою, тобто створюються «міни». При щільності в середньому 8-10 «мін» на листок відбувається передчасний листопад, що призводить до зменшення кількості та якості врожаю. При великій кількості «мін» відбувається відставання пагонів в рості і зменшення маси плодів. Шкідливість часто носить осередковий характер, залежить від кількості «мін» на листку і сильніше виражена в верхньому ярусі крон.

Кількість поколінь – 3-4.

Зимуюча стадія – лялечки в коконах серед опалого листя, під відсталою корою, в тріщинах кори.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Зяблева оранка і перекопування пристовбурних смуг для знищення зимуючих лялечок, збір і знищення восени або ранньою весною опалого листя, очищення кори.

2. Хімічні. Обробки плодових культур інсектицидами в початковий період масового утворення «мін» (діаметр не більше 0,5 см) відразу після цвітіння яблуні і повторно через 10-12 днів.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 6-7 мм, передні крила сріблясто-сірі; від верхівки крила по бахромі відходить три чорних штрихи; по внутрішньому краю поряд з верхівкою – світла пляма з дзеркальним блиском, відтінена з двох боків широкими чорними плямами; задні крила сірі; груди, черевце і ноги вкриті сріблясто-сірими лусочками.

Яйце розміром 0,28 мм, світло-сіре, овальне, зверху ввігнуте.

Личинка. Гусениця до 3-5 мм завдовжки, сірувато-зелена з коричневою головою.

Лялечка світло-коричнева в білому щільному ромбоподібному коконі, довжиною до 2 мм.

Виліт метеликів починається на початку – в середині квітня. Тривалість льоту метеликів становить 34-37 діб.

Самки виходять з лялечок з уже дозрілими яйцями і не потребують додаткового живлення. Незапліднені самки виділяють феромон, який приваблює самців.

Яйця самка відкладає на нижній, дуже рідко – на верхній бік листка, далеко від їх країв. На одному листку може бути до 7-15 яєць. Плодючість метелика 40-80 яєць. Ембріональний розвиток триває 9-10 діб за температури +23…+24°С. Гусениця, не виходячи на поверхню листка, проникає в його тканини, прогризаючи хоріон біля основи яйця.

«Міни» першого покоління в масовій кількості з’являються після цвітіння яблуні. «Міни» мають круглу форму діаметром 4-8 мм. Зеленувато-білі «міни» темніють, стаючи темно-бурими. Крізь шкірку листа в «мінах» помітні чорні екскременти гусениць у вигляді дрібних крапок, розташованих концентричними колами. Розвиток гусениці відбувається в «міні» впродовж 20-30 діб (літніх поколінь – 15-18 діб).

Заляльковування весняних і літніх поколінь часто відбувається на листку, з нижньої сторони, гусениці останнього покоління переходять на заляльковування під відсталу кору, в тріщини кори, під опале листя.

Розвиток лялечки триває 9-16 днів. Взимку від різних причин гине від 33 до 53% лялечок.

Друга генерація гусениць буває більш численною, ніж перша. На півдні України в роки з жарким літом іноді розвивається і четверта генерація, метелики якої літають у серпні-вересні.