Міль-малятко яблунева

  • Українська назва: Міль-малятко яблунева
  • Російська назва: Моль-малютка яблонная
  • Латинська назва: Nepticula malella Stainton (Stigmella malella Stainton)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

молі-малятка яблуневої (кількість поколінь – 3-4)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

0

0

0

+

0

+

0

+

0

+

0

 

+

0

+

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Міль-малятко яблунева

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Молі-малятка

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує яблуню.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці пошкоджують листки, утворюють «міни» звивистої форми розміром від 2 до 5 см. Починаючи приблизно з половини довжини «міни» різко розширюються. Пошкоджені листки засихають і опадають в середині літа. Спостерігається наступне співвідношення чисельності: перше покоління на 100 листів – 98 «мін», друге – 1800, третє – від 3000 до 6000 «мін». Вже при 18-30 «мінах» на одному листку урожай яблук знижується на 59-63%. Вміст сахарози в яблуках зменшується в 1,5-6,2 рази, аскорбінової кислоти – в 3,6-6,3 рази. Зимостійкість дерев послаблюється, однорічні та навіть дворічні пагони пошкоджуються морозами.

Кількість поколінь – 3, у Криму – 4.

Зимуюча стадія – лялечки в коконах у поверхневому шарі ґрунту та під рослинними рештками.

Заходи з захисту Міль-малятко яблунева

Заходи захисту від шкідника:

Хімічні. Обробка інсектицидами в період відродження гусениць.

Морфологія Міль-малятко яблунева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Лісостепу і Степу України. Більш численна у південних областях і Криму.

Імаго. Метелик з розмахом крил 4-5 мм; передні крила темно-бурі, майже чорні, з поперечною сріблясто-білою смугою посередині, з темно-сірою бахромою; задні крила вузькі, темно-сірі, з довгою бахромою; груди, черевце, голова і вусики темно-сірі.

Яйце напівсферичне, напівпрозоре. Довжина 0,22-0,24 мм, ширина – 0,17-0,20 мм.

Личинка. Гусениця щойно відроджена прозора з блідо-зеленим відтінком довжиною – 0,5-0,6 мм, доросла – 4-5 мм завдовжки, жовта, блискуча, з коричневою головою.

Лялечка розміром 2-2,5 мм, спочатку зеленувато-кремова, згодом темно-бура. Кокон довжиною 2,2-3 мм, спочатку лимонно-жовтий, пізніше коричневий.

Літ метеликів починається через 5-7 діб після настання стійкої середньодобової температури повітря +10°С і збігається з фенофазою «оголення суцвіть» у зимових сортів яблуні. Виліт розтягнутий і триває 40-50 діб. Метелики не живляться. З появою перших листків, за температури +16…+17°С самки розпочинають відкладання яєць. Яйця приклеюють з нижнього боку листків, передусім нижнього ярусу крони. Плодючість – 50-60 яєць. Тривалість життя метеликів-самців становить 4-7 діб, метеликів-самок – 8-12 діб.

Для розвитку яйця навесні потрібно 10-14, улітку – 5-8 діб. Відроджені гусениці прогризають хоріон у місці його прикріплення і проникають усередину листка, де живляться палісадною тканиною, не порушуючи епідерміс та утворюють «міни». Гусениці розвиваються навесні 16-20, улітку – 13-16 діб. Двічі линяють. Завершивши живлення, виходять із «мін», падають на землю і заглиблюються в ґрунт або під рослинні рештки. Виготовивши кокон, гусениці впродовж чотирьох діб перебувають у стані пронімфи, після чого заляльковуються. Через 12-23 доби, перед виходом метелика, лялечки висуваються з кокона більш ніж наполовину.

Розвиток першого покоління завершується за 40-50, наступних – за 36-39 діб. Гусениці останньої генерації, що не встигли завершити розвиток до настання холодів, гинуть.