Міль мінуюча яблунева нижньобокова

  • Українська назва: Міль мінуюча яблунева нижньобокова
  • Російська назва: Моль яблонная нижнесторонняя минирующая
  • Латинська назва: Phyllonorycter pyrifoliella Gram. (Lithocolletis pyrifoliella Gram.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

молі мінуючої яблуневої нижньобокової (кількість поколінь – 2-3)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

0

0

0

+

0

+

 

+

 

+

0

 

+

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

+

0

+

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Міль мінуюча яблунева нижньобокова

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Молі-пістрянки

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує яблуню.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – до третього віку гусениці живляться соком, висмоктуючи його з клітин мінованого листка. Гусениця першого віку робить у листку тонку «міну» з нижньої сторони листка завдовжки до 1-1,2 см, у другому віці розширює і подовжує її до 2 см, у третьому – до 2,5-3 см. Гусениці старших віків вигризають тканини, залишаючи епідерміс.

Зсередини гусениця вистилає «міну» павутиною, яка, підсихаючи, стягує її в поперечному напрямку, утворюючи подовжні складки. З верхньої сторони листка така «міна» має форму крівлеподібної опуклої плями, в середині якої у вигляді грудочки, обплетеного павутиною, розташовані екскременти, які добре видно на світло.

При масовому розмноженні може пошкодити листки на 100%, утворюючи до 15-20 «мін» на листку. Пошкоджені листки в середині літа обпадають, оголюючи крону дерев.

Кількість поколінь – у Лісостепу розвивається два покоління, у степових районах – три.

Зимуюча стадія – лялечки в мінах опалого листя.

Заходи з захисту Міль мінуюча яблунева нижньобокова

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Збір і утилізація опалого листя восени. Перекопка ґрунту восени або ранньою весною з ретельним загортанням опалого листя. Обидва прийоми спрямовані на знищення зимуючих в листі лялечок.

2. Хімічні. Обприскування дерев перед цвітінням і після цвітіння при наростанні чисельності пошкоджень.

Морфологія Міль мінуюча яблунева нижньобокова

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Значна чисельність відмічається в Степових і Лісостепових районах України.

Імаго. Метелик з розмахом крил 7-9 мм; передні крила золотисто-жовті з характерним білим малюнком у вигляді трикутних білих плям; по верхівковому краю крила чорна облямівка; задні крила вузькі, з довгою світло-сірою бахромою.

Яйце розміром 0,3х0,25 мм, напівпрозоре з зеленуватим відтінком, округле.

Личинка. Гусениця має дві форми: сокоїдну і тканиноїдну. Тіло сокоїдної гусениці дорсовентрально сплющене, голова клиноподібна, прогнатична, ноги відсутні. Гусениця четвертого і п’ятого віків циліндрична, має 8 пар ніг і розвинений прядильний апарат. Довжина гусениці першого віку 0,4-0,6 мм, п’ятого віку – 5,5-6 мм.

Лялечка завдовжки 4-4,5 мм, темно-коричнева, з гострим дзьобоподібним виростом, яким пробуравлює плівку міни перед виходом метелика.

Виліт метеликів починається за середньодобової температури +11°С, що збігається з фенофазою «висування суцвіть» у зимових сортів яблуні і триває протягом 40-45 днів. Масовий літ відмічається у фенофазу «рожевого бутона» і триває під час цвітіння яблуні. Виліт метеликів і спаровування спостерігаються зазвичай рано вранці на сході сонця. Відкладання яєць самка розпочинає через 2-3 години після спарювання. Самка живе близько 15 днів і відкладає до 90 яєць, розміщуючи їх по одному на нижню поверхню листя поблизу бічних жилок. Найбільшою яйцепродуктивністю відрізняються метелики в перші 2-4 дня життя. Плодючість – 90 яєць. Ембріональний розвиток триває 6-10 діб.

Сформована гусениця через оболонку яйця та епідерміс проникає в паренхіму листка, де й живиться 21-28 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці – 11-13 діб. Заляльковується в міні. У стадії лялечки перебуває 8-13 діб. На зимівлю залишаються лялечки останнього покоління.

Кожне покоління шкідника розвивається від 40 до 50 днів.