Міль плодова чохликова

  • Українська назва: Міль плодова чохликова
  • Російська назва: Чехлоноска плодовая
  • Латинська назва: Coleophora hemerobiella Scop.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

молі плодової чохликової (кількість поколінь – 1 в два роки)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка 1-го року

Личинка 2-го року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Міль плодова чохликова

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Чохлоноски

Види, які пошкоджуються – пошкоджує всі плодові культури. Відмічена на дубі.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці харчуються листям, прокладаючи ходи в паренхімі листка; шкірка листка при цьому залишається цілою, тобто створюються «міни». Найбільшої шкоди плодова чохликова міль завдає рано навесні, пошкоджуючи бруньки.

Кількість поколінь – 1 в два роки.

Зимуюча стадія – гусениці молодших віків у дугоподібному чохлику на пагонах, прикріплюючись біля бруньок або в розгалуженнях гілок.

Заходи з захисту Міль плодова чохликова

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. Застосування світлопасток для приваблення метеликів. У молодих садах гусениць нерідко знищують вручну.

2. Хімічні. В період набрякання бруньок – обробка інсектицидами. Економічний поріг шкодочинності становить 3-5% пошкоджених бруньок або одна «міна» на один листок. У літній період значна частина шкідника гине під час проведення обприскувань інсектицидами проти плодожерки яблуневої та інших шкідників.

Морфологія Міль плодова чохликова

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 12-14 мм, передні крила сріблясто-сірі з розпливчастими темними плямами; задні крила темно-бурі з довгою бахромою.

Яйце розміром 0,35×0,20 мм, лимонно-жовте.

Личинка. Гусениця завдовжки 10-12 мм, темно-коричнева. Чохлик гусениць першого року життя 8-10 мм завдовжки, дугоподібний, червонувато-коричневий, другого року життя – 13 мм, зі спірально загнутим кінцем, чорно-бурий, сигароподібний.

Навесні, не залишаючи чохлика, гусениці прогризають отвори в набрякаючих бруньках і виїдають їх вміст. Після появи листя мінують його. У червні-липні гусениці переходять з листя на гілки, прикріплюються до них і проводять у діапаузі другу половину літа, осінь і зиму.

Після другої зимівлі гусениці відновлюють живлення на листі й перебудовують чохлик, надаючи йому сигароподібної форми. У червні заляльковуються в чохлику.

У липні вилітають метелики. Самки відкладають яйця на листя. Плодючість – 40-50 яєць. Через 9-11 діб відроджуються гусениці, які проникають у тканину листка і утворюють «міну» зірочкоподібної форми, де й знаходяться 20-25 діб. Після цього прогризають шкірочку листка по краях «міни» і, скріплюючи її павутинкою, роблять дугоподібний чохлик. У подальшому гусениці в чохликах вигризають на листі «міни». «Міна» світло-коричнева, двобічна, частіше округлої форми, з отвором у центрі, без екскрементів. Восени гусениці впадають в діапаузу та йдуть на першу зимівлю. Цикл розвитку дворічний.